В останній час як головне концептуальне питання педагогіки постала проблема формування творчої особистості. Вирішення її науковці і практики вбачають у посиленні ролі, передусім, - теорії розв’язування винахідницьких задач.

Як свідчить практика, інструментарій ТРВЗ непогано "працює" як каталізатор думок у дітей на заняттях із математики, розвитку зв'язного мовлення, естетичного, екологічного виховання. Але найбільшої ефективності досягають тоді, коли діти повністю орієнтовані на безпосереднє розв'язання творчих задач. Окремі заняття дають малюкам змогу швидше оволодіти інструментарієм ТРВЗ і якісніше застосовувати його в різноманітних сферах діяльності. Під час таких занять діти не зацікавлені у будь-яких інших діях, окрім розв'язання поставленої задачі, їхнє мислення цілеспрямовано працює у творчому, пошуковому ключі. Це дуже важливо, адже у дошкільнят ще недостатньо розвинена здатність концентрувати увагу, їм важко осмислити велику кількість різнорідних процесів.

А найголовніше те, що завдяки правильному застосуванню методів ТРВЗ досягаються максимальні результати у вихованні творчості в дітей. Осмислений і систематичний підхід до занять із ТРВЗ допоможе знайти й розвинути творче начало кожної дитини, незалежно від її віку та інтелектуальних здібностей.

Методи, засновані на елементах ТРВЗ та РТУ ( розвитку творчої уяви ).

Перетворення дитини в творчу особистість багато в чому залежить від технології педагогічного процесу. На зміну інформаційно-репродукційному процесу навчання прийшов проблемно-творчий. Широке розповсюдження отримали адаптовані інструменти ТРВЗ та методи РТУ, які активізують та прискорюють процес розвитку мислення.

1)    Метод  мозкового  штурму  створений американським психологом А. Осборном в кінці 30-х років. При проведенні мозкового штурму створюються дві групи: «генераторів» та «експертів», та два етапи: «генерування» та «оцінка». На першому етапі заборонена будь-яка критика, навіть, здивовані погляди. Навпаки, кожну ідею необхідно розвивати, якою б абсурдною вона не здавалася. На другому етапі ідеї оцінюють та вибирають самі оптимальні варіанти рішення проблеми. Наприклад: 1-й етап. Проблема: Колобок живе у наш час в багатоповерховому будинку на 16-му поверсі. Поклали його на віконце студитися, як йому спуститися? «Генератори»: спуститися на повітряній кульці; на ліфті; по сходах; стрибнув тощо. «Експерти»: Де взяти кульку? Як надуть? Хто нажме кнопку ліфта? тощо.

2)    Метод  фокальних  об’єктів   пропонований  у 1926 році професором Берлінського університету Е. Кунце та вдосконалений в 1953 році американським спеціалістом І. Вайтингом. Сутність методу полягає в тому, що вибирають обє’кт та переносять на нього якості інших, що не мають  жодного відношення  об’єктів. При цьому виникають незвичні поєднання, які вподальшому намагаються розвити шляхом вільних асоціацій.

Наприклад: об'єкт – пляшка; випадкові об'єкти: бджола ( працьовита, дзижчить, збирає),кішка ( гнучка, пухнаста ), будинок ( багатоквартирний, різнокольоровий, секційний). Результат: Працьовита  пляшка повинна весь час працювати, не бути порожньою, постійно наповнюватися. Дзижчача пляшка – з газованою  водою. Збираюча - копілка. Пухнаста – пляшка у футлярі. Багатоквартирна  - центральна пляшка , а навколо поверх из сиропами, сиропи – різнокольорові; секційна пляшка: хочеш – виноградний, хочеш – яблучний сік.

3)    Морфологічний  аналіз створено швейцарським астрофізиком Ф. Цвіккі , який застосував цей підхід в 30-ті роки. Сутність методу полягає в тому, щоб системно охопити всі (хоча б найголовніші) варіанти структури вдосконалюваного об'єкта, виключаючи вплив випадковості . Метод включає наступні кроки:

- вибирається об'єкт;

- складається список основних характеристик або частин об' єкта;

- для кожної характеристики або частини перераховуються її можливі виконання;

- вибирають найбільш цікаві сполучення можливих виконань всіх частин об'єкта.

Аналіз зручно проводити за допомогою багатомірноїтаблиці, діставшій назву морфологічного ящика.

Для дітей дошкільного віку головним в цьому методі – находження найбільшої кількості різноманітних комбінацій, сполучень.

Наприклад:

Дійові особи                Вид діяльності                      Об'єкт діяльності

кішка                             ловить                                    мишку

офіціант                         розносить                              морозиво

комарь                            кусає                                     ведмедя

В результаті утворюється 27 варіантів. Ось тільки частина:

Кішка ловить морозиво.

Кішка ловить ведмедя.

Офіціант ловить мишку.

Офіціант кусає ведмедя.

Комарь кусає морозиво.

4)    Метод Оператор РЧВ (розмір – час - вартість)  дозволяє  змінити об'єкти, процеси, явища від нуля до нескінченності в позитивному чи негативному напрямках.

Наприклад: Колобок стає величенним, Жар-птиця зменшується; Що проситиме старуха у старого в наш час? (казочка «Золота рибка»)

5)    Метод  моделювання  маленькими  чоловічками  сприяє розвитку логічного мислення, уваги та спостережливості, дозволяє моделювати будову речовин та процесів, що виникають в речовині. За допомогою цього методу моделюються різні стани речовин, фізичні явища та процеси, різні природні явища (дощ, сніг, туман, град тощо).Метод допомагає формуванню уявлень о різних об'єктах та взаємодії живої та неживої природи, будувати моделі цих об'єктів. Сутність гри: фігурки стилізованих чоловічків символізують: а) тверду речовину – чоловічки тримаються за руки; б) рідину – чоловічки з упертими в боки руками; в) газоподібний стан – чоловічки в русі;

Метод значно допомагає підвисити творчу уяву, розвивати абстрактне мислення дитини, а також ознайомити в грі  з основами фізичних та хімічних процесів.

6)    Будування ланцюга протиріч.  В першому варіанті береться будь-який факт, процесс, явище, а потім формується ланцюг протиріч.  Приклад: - За вікном пада сніг.

- Це гарно. Можна кататися на лижах.

- Кататися на лижах небезпечно – можна зламати ногу.

- Гарно, що зламана нога – можна читати книгу.

- Книги читати шкідливо – псуються очі.

В другому  варіанті цієї вправи формується проблемна ситуація з очевидним протиріччям. Завдання дітей – показати спосіб розв'язання протиріч. Завдання вихователя – показати , що  пропоноване рішення породжує нові протиріччя.

7)    Типові прийоми фантазування:

а) Інверсія, або зроби навпаки. Змінити дію, властивість, принцип, закон на протилежний. Приклад: Попелюшка сувора, амачуха з сестрами добрі; гарячий вогонь став холодний, тому що намальований на льоду;

б) Збільшення чи зменшення об’єкта чи його властивостей.  Наприклад: Зменьшуєм будиночок ведмедя до мінімальних розмірів. Як він житиме у ньому? Може він буде зроблений з гуми?

в) Пришвидшення чи сповільнення дії об’єкта чи його властивості. Приклад: На планеті майже не ростуть дерева.Чому? Чим все скінчиться?

г) Об’єднання чи ділення об’єктів чи їх властивостей, якостей.  Приклад: Кентавр – з’єднання тулуба коня з головою людини; русалка – тулуб риби з головою людини;

д) Перервні процеси зробить безперервними та навпаки.  Приклад: На Землі постійно світить сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися частинами. Як жити?   

е) Знищення чи відродження  якостей чи властивостей об’єкта.  Приклад: Білосніжка була найвродливішою, але одного дня її краса зникла…Чому? Що тепер буде?

є) Змінення якостей оточення, в якому існує об’єкт.      Приклад: Старець ловив Золоту рибку у пустелі…Колобок живе у наш час у діда з бабою на 16-му поверсі. Як йому втекти?

ж) Приписування живому об’єкту властивостей та якостей неживого чи навпаки.     Наприклад: Хатка на курячих ніжках здатна бігати, як людина.   Багато прикладів в мультиплікації , де оживають неживі предмети.

8)  Метод асоціацій  чи  каталога    існує для перенесення властивостей та якостей одного об’єкта на інший (як правило живого та неживого). А потім за допомогою вільних асоціацій створюється більша кількість висновків, генеруються нові фантастичні ідеї. Приклад:

Жива істота                                      Нежива істота

КРОКОДИЛ                                       СТІЛЕЦЬ   

зелений                                               дерев’яний

зубатий                                                кухоний   

плаває                                                 м’який

Дерев'яний крокодил – сувенір, іграшка; кухоний крокодил – намальований на картині, висить на кухні; стілець зелений – пофарбований; зубатий стілець – складається-розкладається; плаває стілець надувний – з ним гарно їздити на море;

9)    Метод зміни оцінки  чи  метод Колумба   потрібен для виявлення захованих якостей об’єкта та надання їм головного статусу чи навпаки. Приклад: Загальнодержавна цінність – гроші, а тепер необхідно розраховуватися шишками. Що буде?

10)                      Застосування різноманітних біномів  -  це два слова, що стоять якнаймога далі одне від одного за значенням. Це можуть бути предмети, процеси, явища, факти, властивості, якості, характеристики. Одна й та сама пара об’єктів може дати різні ідеї, якщо сполучати їх за допомогою різних прийменників чи відмінкових зв’язків.  Приклад: а) предмет: песик +шафа;  біноми: песик у шафі, шафа на песику, шафа песика тощо; б) предмет: риба+наказ; біноми: наказ рибі, риба за наказом тощо; в) стіл+літак+крокодил; біноми: Крокодил сидів у літаку за столом; літак з крокодилом та столом пролетів; вийшов крокодил з літака, а стіл лишився;

11)                      Фантастичне складання та віднімання -  коли до іменника додається нова якість чи властивість або віднімається одна з головних властивостей . Іноді в якості другого доданка використовується префікс: суперкіт, віцеавтобус, аеромиша, суперкнига, мегаптах…

12)                      Ситуаційні завдання:

а) вправа «Робінзон Крузо» - знаходимось  на безлюдному острові, де ростуть тільки дерева, навколо тільки пісок тощо. Як вижити? В коробках, що зкинули з літака на берег, тільки цвяхи, одяг, речі хатнього вжитку.

б) вправа «Чорна скриня»  пропонує розв’язати тільки одну задачу: відгадати секрет чорної скрині за допомогою мінімальної кількості питань.  Приклад: в чорній скрині іграшка.  Запитання: живе чи неживе? Тверде чи м’яке? Тканина чи гума? тощо.