«Краса відіграє важливу роль у  саморегуляції особистості, формуванні власного внутрішнього світу, духовності. Вона допомагає нам позбутися негативних емоцій, досягти оптимістичного світогляду».

О.О. Дронова

Передмова

Одним з важливих завдань у галузі народної освіти є естетичне виховання підростаючого покоління. У нашій країні створено всі умови для прояву творчих здібностей кожного. «Основні напрями реформи загальноосвітньої і професійної школи» наголошується на необхідності значного поліпшення художньої освіти та естетичного виховання дітей. Уже з раннього віку в дитини повинні розвиватися почуття прекрасного, високий естетичний смак, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва, красу і багатство навколишнього життя, рідної природи. Це сприяє формуванню духовно багатої гармонійно розвиненої особи.

Естетичне виховання – складний і тривалий процес. У дитячому садку діти дістають перші художні уявлення, прилучаються до мистецтва, оволодівають різними видами художньої діяльності, серед яких значне місце займає малювання. У Програмах: «Дитина», 1993 р., «Малятко», 1991 р., «Дитина в дошкільні роки» передбачено проведення занять з різних видів малювання: предметного, декоративного.

Заняття спрямовані на розвиток у дошкільників творчості. Поняття «творчість» визначається як діяльність, в результаті якої, дитина створює щось нове, оригінальне, реалізує свій задум, самостійно знаходить засоби для його втілення.

Тематика дитячих робіт – це явища і події навколишньої дійсності, пейзажі рідної природи, зміст літературних творів, казок. Усе це сприяє вихованню в них почуття любові до рідної Батьківщини, гордості за свою країну.

Плануючи заняття, вихователь повинен дбати, щоб тема, пропонована дітям для зображення, була їм знайома, викликала в них інтерес, позитивну емоційну спрямованість, бажання малювати.

На кожному занятті педагог розв’язує ревні програмні завдання безпосередньо пов’язані із зображувальною діяльністю і виражальними засобами: ритмом, кольором, формою, композицією та ін. Заняття плануються так, щоб протягом року одна й та сама тема продавалася кілька разів у різних варіантах.

Активізація дітей, постійна опора на засвоєні ними знання, уміння і навички, нагадування способів зображення – усе це дає можливості виховувати в дошкільників потребу самостійно застосовувати нагромаджений досвід і забезпечує розвиваюче навчання.

Важливою умовою успішного проведення занять з декоративного малювання є зв'язок їх з навчально-виховною роботою, яка проводиться на заняттях з художньої літератури, розвитку мови, ознайомлення з навколишнім світом, музичного виховання.

Значення та завдання

декоративного малювання

У процесі малювання діти пізнають навколишній світ. Приділяючи велику увагу малюванню. Видатний радянський педагог В.О. Сухомлинський писав: « … дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї».

Під час малювання на конкретну тему розв’язуються взаємопов’язані завдання; розвивається зорове сприймання в дитини і виробляється уміння осмислювати бачене. Знання, уміння і навички, здобуті на заняттях із декоративного малювання, сприяють розвитку розумових здібностей дітей, уміння правильно сприймати оточуючу дійсність, красу навколишнього.

У малюнку дитина творчо відображає все те, що справило на неї враження, збудило якісь почуття. Враження виникають у процесі безпосередніх контактів з навколишньою дійсністю, під час прослуховування розповідей, казок, віршів, розгляду художніх картин тощо.

Декоративне малювання дає великі можливості для естетичного виховання дошкільників. На заняттях та в повсякденному житті у дітей розвиваються естетичний смак, вміння бачити і відчувати, сприймати красу навколишньої дійсності, милуватися нею. Особливе місце в декоративному малюванні займає природа. Спостереження краси природи повинно організовуватися цікава, використовуючи художнє слово. Видатний російський критик В.Г. Белінський писав, що необхідно одухотворяти для дітей весь і всю природу, заставляти говорити мовою любові й життя і німий камінь, і польову билину, і дзюркотливий струмочок, і вітерець, що тихо віє, і пурхаючого по квітах метелика… Декоративне малювання привчає дітей бачити багатство і різноманітність кольорів, ліній і форм оточуючих предметів і явищ. Сприяє вихованню в них естетичних відчуттів, розвитку просторового зображення.

Ілюстративне малювання

Треба вдало підбирати теми для малювання з навколишнього життя, з літературних творів, передбачати, що зможуть діти намалювати і на що треба звернути їхню увагу. Діти можуть створити ілюстрації до художніх творів. У малюнках по пам’яті діти відтворюють образи такими, як вони їх пам’ятають, а в малюнках до художніх (літературних) творів – так, як описав їх автор. Завдання вихователя при навчанні дітей ілюстрування літературних творів – допомогти створити уявлення за змістом твору, а потім реалізувати художній задум на патері. Тематику занять з образотворчого мистецтва потрібно переглянути на місяць вперед, визначити їх взаємозв’язок з іншими заняттями і всією виховною роботою в дитячому садку.

Художнє слово

Художнє слово вихователь повинен широко використовувати як на занятті, так і в підготовці дітей до декоративного малювання.

Давно відомо, що слово в художньому творі, крім своєї безпосередньої функції (бути ознакою предмета і засобом спілкування людей), виконує ще й естетичну роль, адже воно допомагає створити поетичний образ. Художнє слово може викликати емоції, почуття у тих, хто його слухає, виділити основне, індивідуальне в образі, узагальнити істотні ознаки. Воно загострює враження і уяву. Тобто, посилює розумову діяльність дитини.

Використання поетичного слова в підготовці дітей до декоративного малювання допомагає їм уявити різноманітні картини природи і передати їх у малюнку, тобто сприяє вияву дитячої творчості.

Вихователь повинен постійно пам’ятати, що під час екскурсії в природу, спостережень треба широко користуватися художнім словом, образними епітетами, яскравими порівняннями, метафорами.

Заздалегідь вихователь підбирає вірші, загадки, приказки, в яких наголошуються якісь особливості предметів, риси характеру людей. Це допомагає дітям знаходити в навколишньому середовищі поетичні картини, доступні дітям в образотворчому відношенні. Якщо поетичний образ зацікавлює дітей, тоді він глибоко запам’ятовується, і вони із задоволенням зображують на папері той чи інший епізод казки, вірша, оповідання. Наприклад, перед тим як виконувати малюнок за змістом вірша Н.Забіли «Кульбаби», діти розглядають під час екскурсії квіти кульбаби, і їхні враження підсилюються поетичними словами вірша: «Ніби сонечка малі, посідали на землі».

Для читання дітям вихователь повинен підбирати такі вірші, загадки, в яких наголошується на виразність образу, замальовується певний пейзаж. Наприклад:

Барвінок

                                                                      М.Сингаївський

                                  Гуляв травень по долині –

                                           Розгубив барвінки сині.

                                           Кожна квітка барвіночку

                                           Там шукала стежиночку.

Добридень, Україно моя!

                                                                      П.Тичина

                                    Струмок серед гаю,

                                    Як стрічечка.

                                    На квітці метелик,

                                    Мов свічечка.

                                    Хвилюють, малюють,

                                    Квітують поля –

                                    Добридень тобі, Україно моя!

Поетичне слово, що використовується в підготовці до малювання, треба вміло поєднувати з безпосереднім сприйняттям дітей. Поетичні образи при роди надовго зберігаються в пам’яті і залишають глибокий слід у душі кожної дитини.

Ось чому корисно використовувати поетичне слово під час кожної прогулянки, ігор. У повсякденному житті. Тоді в дітей виникає бажання намалювати те, що вони бачать. Діти повніше сприймають і відчувають навколишню красу в природі і побуті.

Художнє слово – це скарбниця культури, постачальник реальних знать та сильних вражень, джерело ознайомлення з незвичним, чудесним, фантастичним, вигаданим.

Мета освітньо-виховної роботи

Художня література була й лишається одним з важливих засобів виховання особистості у дошкільному дитинстві.

1. Знайомити дітей з фольклором, творами письменників-класиків, а також з творами сучасних українських письменників.
2. Навчати дітей слухати і розуміти зміст художніх творів.
3. Виховувати інтерес до слухання художніх творів.
4. Вчити відповідати на запитання за змістом прослуханих творів.
5. Прищеплювати вміння відтворювати зміст знайомих творів у активній художньо-мовленнєвій діяльності.
6. Розвивати поетичний слух, бажання вивчати вірші напам’ять.
7. Виховувати виразність художнього читання у процесі відтворення змісту художніх творів.
8. Виховувати оцінні судження, адекватні естетичні та моральні оцінки поведінки героїв.
9. Формувати самостійність у художньо-мовленнєвій і театрально-ігровій діяльності.
10. Вчити визначати жанр художнього твору, запам’ятовувати його автора.

Вчити дітей розуміти емоційно-образний зміст казки. Співвідносити зміст твору з його формою, знайомити з жанровими особливостями творів художньої літератури та усної народної творчості. Спонукати розвиток словесної творчості дітей. Стосовно завдань мовленнєвого розвитку увага приділяється збагаченню лексики, розвитку образного мовлення: розумінню значення образних слів та висловів. Доцільному їх використанню у самостійному мовленні.

Виховувати художньо-естетичне сприйняття образної сутності, мелодійності, ритму, краси поетичного слова, відчуття виразності мовних засобів, які надають особливої яскравої наочності картинам вірша.

Зміст освітньо-виховної роботи

у художньо-мовленнєвій діяльності

• зосередження уваги на художній цінності літературного твору, його образній виразності, особливостях сюжету;
• організацію емоційно насичених ситуацій виконання дитиною літературного твору;
• інтеграцію літературних вражень дитини у музичний та образотворчий контексти;
• створення сприятливих умов для самостійного складання дитиною казок, віршів, оповідок тощо;
• стимулювання бажання дошкільників використовувати у власних творах не лише казкові сюжети та персонажі, а й долучати сучасний життєвий контекст, оперувати новою лексикою;
• підтримку бажання дитини фантазувати, вигадувати, мріяти, використовувати творчу уяву для передачі своїх вражень, пов’язаних з літературним твором;
• задіяння у спілкуванні з дітьми фрази: «Що було б, якби …» з метою стимуляції їхньої творчої активності;
• використання ігор, які надають художньому образу несподіваного або суперечливого забарвлення;
• позитивне ставлення дорослого до виникнення ігрових та комічних ситуацій, пов’язаних з використанням рим, словотворчості, вигадування, незвичних епітетів та порівнянь;
• запровадження досвіду групового читання протягом кількох днів великого літературного твору, що супроводжується обговоренням та колективними іграми за мотивами цього твору;
• тематичне групування творів, вибір певної логіки, послідовності їх читання дошкільникам;
• обговорення з дошкільниками одночасно не одного, а кількох творів, схожих або не схожих за жанром, сюжетом, персонажами, мовою;
• спроби «оживлювати» разом з дітьми предмети, змінювати або ускладнювати дії персонажів певного літературного твору;
• зв'язок літературного твору з реальним життєвим контекстам;
• обговорення з дошкільниками проблем, пов’язаних з темою добра і зла, прекрасного і потворного, істинного й удаваного, чесного і неправдивого тощо (з моральним аспектом життя).

Зміст освітньо-виховної роботи

у образотворчій діяльності

Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва.

Дати дітям уявлення про особливості образотворчого мистецтва візуального, вчити розуміти його відмінність від інших видів. Знати та розрізняти види образотворчого мистецтва: живопис, графіку, їхні основні спільні та відмінні риси. Вчити дітей впізнавати основні жанри образотворчого мистецтва: пейзаж, портрет, натюрморт, побутовий жанр.

Художній образ мовою образотворчого мистецтва.

Вчити розуміти лінію, колір, композицію, ритм як засіб вираження настрою та стану художнього твору.

Вчити давати їм емоційно-образну характеристику; вміти виражати свої почуття через колористичну гаму, композиційне рішення, ритмічну послідовність, формотворення.

Художньо-практична образотворча діяльність.

Дати дітям знання про характерні особливості, специфіку, засоби художньої виразності різних видів образотворчої діяльності.

Вчити володіти технічними прийомами та методами роботи, спираючись на знання особливостей, виразності матеріалу, техніки.

Дитяча образотворча творчість.

Спонукати дітей діставати задоволення від процесу та результату творення. Вчити застосовувати набутий творчий досвід в іграх, повсякденному житті і на святах.

Спонукати виявляти ініціативу, естетичне ставлення, власну пошукову зацікавленість під час образотворення.

Вчити дітей прагненню привертати увагу до результатів власної образотворчої діяльності самобутністю, оригінальністю, неповторністю.  

Декоративне малювання

Це малювання різних орнаментів за допомогою фарб, олівців на площині паперу, на об’ємних виробах з глини, пап’є-маше, сконструйованих з паперу.

Мета: не просто залучити дітей до мистецтва, а пробудити в них творчі здібності, які необхідні у будь-якій справі.

1. Розвивати естетичне сприймання при безпосередньому ознайомленні з творами декоративного мистецтва – розписом, керамікою.
2. Вчити розуміти значення і красу декоративного мистецтва.
3. Вчити композиції візерунків на папері різної форми, на об’ємних площинних предметах.
4. Вчити гармонійно поєднувати кольори та їх відтінки.
5. Оволодіння технічними прийомами декоративного малювання.
6. Вчити виконувати колективні роботи. Складати панно з окремих декоративних візерунків за мотивами російського та українського декоративного мистецтва.
7. Розвивати дрібні м’язи кисті у процесі малювання.

Засвоєння дітьми технічних прийомів декоративного малювання: проведення прямих, ломаних та хвилястих ліній, мазків різного характеру, крапок, завитків, обводок, дуг, кругів, вільних мазків тощо.

 Навчити дітей заповнювати візерунком такі геометричні форми, як смужка, квадрат, багатокутник, ромб, овал, прямокутник.

Крім геометричних форм, діти прикрашають декоративними візерунками вирізані з паперу предмети, куманці, глечики, рушники тощо, а також об’ємні вироби з паперу (коробочки, кошики, куби та ін.).

Прикрашати декоративними візерунками і вироби з глини (чашки, тарілки, вази, глечики), а також зображення тварин і птахів за зразками народних умільців.

Ознайомлення дітей  з кольорами і їх відтінками. Вчити гармонійно поєднувати кольори, їх відтінки у візерунку, умінню добирати ревні кольорові поєднання відповідно до кольору фону.

Вчити змінювати фарби різних кольорів для одержання нових поєднань, утворюванням відтінків шляхом додавання білої фарби до гуаші.

Молодший вік

Вересень

Тема: «Рушник».

Зайчик – стрибайчик

Д. Чередниченко   

              Вскочив зайчик у хату

              І ну по хаті стрибати;

              З лавки на діл,

              З долу на стіл,

              На столі рід рушник –

              Хліба наївся,

     У глечик заліз –

     Молока напився,

     Заглянув ще в макітерку

     Та й знову сховався

     У … люстерко.

Біле поле полотняне

Т. Коломієць

          Біле поле полотняне,

         Рівно ткане, чисто пране.

         А по ньому голка ходить,

         За собою нитку  водить.

         Покрутнеться так і сік –

         Зацвіте червоний мак.

         Зазирне і там, і тут –

         Василечки зацвітуть.

         Застрибає навпрошки –

         За жовтіють колоски.

         А як пройдеться поволі –

         Заряхтять листочки в полі.

         Біле поле полотняне

         Рушником барвистим стане.

Візерунок з ліній. Вертикальні лінії чергуються за кольором. «Рушник».

Поєднувати вертикальні і горизонтальні лінії. «Клітчаста хустка», «Килимок».

Форма паперу – прямокутник, квадрат, смужка. Композиційне завдання: розташувати візерунок ритмічно на всьому аркуші.

Жовтень

Тема: «Килим».

                                      Золотая осінь малює листочки,

                                      Малює, малює кленові листочки.

                                      Повіває вітер, зриває листочки,

                                      Зриває, зриває кленові листочки.

                                      Килими барвисті встеляють доріжки,

                                      Встеляють, встеляють в садочку доріжки.

Візерунок з ліній та мазків. Діти навчаються малювати лінії і оволодівають новим прийомом малювання – лівий горизонтальний мазок (пензлик тримають паралельно намальованій лінії так щоб ворс був направлений до лівого краю аркуша, а держачок – до правого. Ворс прикладають до паперу і піднімають. Слід, що залишається на папері і є мазок.

Листопад

Тема: «Скатертина». 

Скоромовка

                                                Скатертина на столі,

                                                На столі стоїть сільниця,

                                                У сільниці сіль.

Малювання вертикальних мазків (вгорі і внизу аркуша покраю форми). Поєднання вертикальних мазків з лініями. Закріплення уміння проводити більш точно, швидко і рівно лінії всім ворсом пензля.

Малювання мазків вгорі – тримати пензель так, щоб ворс «давився» на верхній край аркуша, а держачок на дитину, яка малює. При малюванні нижнього мазка повернути пензель навпаки.

Грудень

Тема: «Намисто»

Намистинки

                                         Ми блискучі та гарненькі.

                                         Дздень – дзень, дзень - дзень!

                                         Чарівні ми намистинки,

                                         Сяєм на гілках ялинки.

Скоромовка

                                      Місила тісто Марта в намисті,

                                  і намистинки раптом попали в тісто.

Новий прийом малювання – крапки (кінцем пензля). Крапку чергують із знайомими прийомами малювання – лінією або мазком. Аркуш береться прямокутної форми.

Січень

Тема: «Бублики»

                                                                             А. Андрієнко

                                         Сіла мишка у куток,

                                         Відгризла бублика шматок.

Загадки

                                         Без рук, без ніг, а вгору лізе.

                                                                             (тісто)

                                         У кільця немає кінця,

                                         всі кільця без кінців.

                                                                             (бублики)

Візерунок з крапок та кругів. На цьому занятті з дітьми закріплюються уміння малювати крапки і круки (збільшуючи крапку).

Візерунок малюють на   альбомного аркуша.

Лютий

Тема: «Коник»

Лічилка

Раз, два, три, чотири,

Мене грамоти учили:

І читать, і писать,

І на конику скакать.

Загадка

Виріс ліс, білий весь:

Пішки в нього не війти,

На коні не в’їхати.

 - Ой, коники-сиваші,

Чи були ви на паші,

Чи чуєтесь на силі

Поїхати по селі?

Чи звезете пшениченьку

Та на тую гіроньку крутую,

Та під тую світлоньку новую?

Турки, турки, турченя

Сіло, впало на коня.

А коничок вороний, вороний,

А наш (Юрчик) ще малий, ще малий.

Їде, їде пан, пан,

На конику сам, сам,

А за паном хлоп, хлоп

На конику гоп, гоп.

Ковалики – ковалі,

То великі, то малі.

А старого коваля

Посадили на коня.

А старцю ковалицю

Посадили на телицю,

А малих коваленят, -

На строкатих кошенят, -

Поїхали!

Коник гривою трясе

А. Камінчук

Ходить коник по лужку,

По зеленім бережку.

Коник сам себе несе,

Коник гривкою трясе.

Золота вуздечка – брень!

Золота підківка – дзень!

Загадка

Я великий, я красивий,

Як біжу, то в’ється грива,

Копитами топ – топ – топ,

По камінню цок – цок – цок,

Хвіст у мене довгий-довгий,

Хвіст у мене мов шовковий.

(кінь)

Малювання кола. (Фіксується рука на столі, кінцем пензля однією замкненою лінією малюють коло). Цей елемент візерунка можна поєднати з уже знайомими – лінією, крапкою або кругом. Можна використати прямокутник («тканина», «доріжка», «килим» та плоскі предмети («коник», «матрьошка»).

Березень

Тема: «Серветка»

Загадка

Розповім про себе я:

Я красиво зв’язана.

Візерунком прикрашали,

І на столик мене клали.

(серветка)

Візерунок з мазків (горизонтальних і вертикальних). Новий мазок. Теми: «Серветка», «Скатертина», «Хустка». Дітям дається квадратний аркуш паперу, краще кольоровий, щоб вони малювали білою фарбою.

Діти вперше ознайомлюються з тим, що візерунок розміщується по боках квадрата, а середина залишається чистою, незаповненою.

Квітень

Тема: «Хусточка»

Я хустинку вишивала

Ляльці білокосій,

Черевички підбивала –

Не ходити ж босій.

А із рукавички

Зшила кожушину.

Гарна лялька наша

Схожа на картину.

До свята

                                                                                  В.Гринько

Дуже гарно шиє бабуся!

Я від неї шити навчуся.

Помережу ляльці кофтинку,

А собі пошию хустинку.

Вийде гарний одяг до свята,

Не пізнають мама і тато!

Восьмипелюсткова квітка.

Травень

Тема: «Писанка»        

                                                                          М. Підгірянка

Спекла мама на Великдень

Біленькі паски,

А я куплю собі краски,

Спешу писанки.

Розпишу я на писанках

Квітки, ялички,

Розмалюю, роздарую

Межи сестрички.

А братові маленькому

Дам писанки дві,

Щоби ними бавитися

В шовковій траві.

                                                                             Д. Чередниченко

Розмалюю писанку, розмалюю,

Коника гривастого намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Соловейка – любчика намалюю.

Розмалюю писанку, розмалюю,

Різьблену сопілочку намалюю.

А сопілка буде грати,

Соловейко щебетати,

А гривастий кониченько –

Славно танцювати.

Тема: «Матрьошка»

Платтячко

День народження у Ніни,

Мама плаття їй надіне.

Платтячко на диво

Вишите красиво.

Хто на платтячко зирне,

Каже: «Платтячко лляне».

Підсумкове. Вихователь перевіряє, як діти оволоділи умінням малювати прості елементи візерунка, як у них розвинулось відчуття поєднання кольорів, ритму. Малювання на плоскому предметі.

Середній вік

Вересень

Тема: «Квітка фіалка»

Край глухої балки,

При самій землі,

Розцвіли фіалки –

Квітоньки малі.

Фіалка

М. Сингаївський

Там фіалку синьооку

Він зустрів біля потоку.

Квіти ніжно розмовляли,

В коси промінь заплітали,

В тихім лісі, під сосною,

Милувалися собою.

«Квітка-цибулька». Цей елемент лежить в основі зображення квіток, метеликів, а також деяких листків. «Цибульку» можна легко перетворити на крильце метелика або квітку фіалки.

Жовтень

Тема: «Метелик»

Добридень, Україно моя!

П. Тичина

Струмок серед гаю,

Як стрічечка.

На квітці метелик,

Мов свічечка.

Хвилюють, малюють,

Квітують поля – 

Добридень тобі,

Україно моя!

Метелики

Ми метелики яскраві,

Різнобарвні, гарні, жваві.

На галявинці літаємо,

З квіточок пилок збираємо.

Мазок – «зернятко». Цей мазок лежить в основі багатьох квітів, листя. Опускаємо пензлик у фарбу і притискаємо всією поверхнею до паперу, потім відриваємо і знову притискаємо поряд із першим мазком з тією ж силою. Тоді «зернятка» виходять майже однакової форми. Якщо не відривати пензлик, а трохи повернути його, вийде «криве зернятко». Найчастіше їх розміщують попарно, з обох боків від центральної лінії зображуваної фігури. Ніжні крильця метелика теж створені з елементів «зернятко».

Листопад

Тема: «Листочки»

О.Олесь

Ой, навіщо мені листя,

Коли вже іде зима,

Коли холодно вже стало

І пташок ніде нема.

Краще скину я листочки

І тихесенько засну …

Буду спати, буду ждати

Сонця, радість і весну.

Де чий листок?

Настав листопад –

Зимі рідний брат.

Обтрусив гайок

Та й пита в діток:

 - А де чий листок?

«Листочки». Починаємо їх малювати із стебла, на якому двома короткими вільними перехідними мазками розташовуємо у бажаному положенні листок. Навколо кожного листочка (в напрямку – від нього) короткими уривчастими рухами робимо опушку. Тут вона має бути яснішого кольору. Завершеності листочкам надають дрібненькі мазки «зернятка», які підкреслюють бажану форму.

Грудень

Тема: «Соснова гілочка»

Загадка

Відгадай, який наш дім,

Все про нього розповім.

Стовбур жовтий, мов янтар,

Досягає стеля хмар.

І колючі, довгі, тонкі,

На гілках зелені голки.

Шишок безліч, та маленькі,

І недовгі, а кругленькі.

 (сосна)

Скоромовка

На одній сосні високій,

Десь – колись жили сороки,

Дві сороки – білобокі,

Одинокі дві сороки.

Г.Чубач

Сіло сонце на сосну,

Сонно мовило: «Засну!»

Сосни сонечко гойдали,

Сосни сонечко благали:

• Сонце, сонечко, не треба,

Стане темно нам без тебе!

Спочатку малюємо голки. Робимо це кінчиком пензлика, починаючи від середини пучка. Елемент складається з двох-трьох однакових шарів «голок» - верхні темніші за інші. На завершення  робимо власне гілочку. Для цього використовуємо легкі мазки кінчиком пензлика, вмоченим у коричневу фарбу: нижній шар – довгі вільні мазки світлішою фарбою, верхній – темніші повздовжні дрібні мазки по всій основі.

Січень

Тема: «Шишки»

Г.Чубач

Шишка впала – не розбилась

Шишка в траву закотилась.

Наша Шура в ліс пішла,

Але шишки не знайшла,

Принесла вона додому

Лише радість, лише втому. 

«Шишки». Їх малюють перехідним мазком. Наберемо в пензлик фарби бежевого кольору, а кінчик вмочимо у брунатну. Малюємо легкими короткими мазками, починаючи з «носика» і перекриваючи кожний попередній ряд. Спочатку збільшуємо кількість мазків у кожному рядку, а в останніх двох зменшуємо.

Лютий

Тема: «Морська зірка»

Тиша морська

                                                                             Л.Українка       

В час гарячий полудневий

         Виглядаю у віконце;

         Ясне небо, ясне море

         Ясні хмарки, ясне сонце.

         Тиша в морі … Ледве-ледве

         Колихає в морі хвилі;

         Не колишуться од вітру

         На човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег

Рине хвилечка перлиста;

Править хтось малими човенцем, -

В’ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,

Стеха весла підіймає,

І здається, що з весельця

Щире золото спадає.

«Зірка». Починаємо малювати щупальця в напрямку до центра. Потім вмочуємо кінчик пензлика в темнішу фарбу і дрібними мазками «зернятко» робимо зубчики по контуру щупальців.

Березень

Тема: «Медуза»

Ручай

Т.Коломієць

Біжить – шумить ручай.

 - Агов, не поспішай,

Куди тобі, малому,

В дорогу невідому!

 - А я упертий зроду,

Несу до річки воду,

А там не забарюся –

До моря доберуся,

Таку роботу маю –

Я море напуваю!

Спочатку вільними перехідними мазками змальовуємо щупальця. Потім зображуємо «комірець» і контур дзвоноподібного тіла. Наприкінці, вільними хвилястими мазками зафарбовуємо тіло медузи й додаємо дрібні елементи на свій смак.

Квітень

Тема: «Морський коник»

Загадка

Навкруги вода, а з питвом – біда.

(море)

В. Струтинський

Біля моря долілиць

Спину гріє хлопчик Гриць.

Перележав, перегрів!

Горе Грицю – підгорів!

Малювати починаємо з голівки одним плавним рухом вільного мазка до кінчика хвоста. Потім так само окреслюємо нижню щелепу й черевце. Зафарбувавши коника з середини, накладаємо малими перехідними мазками «зернятко» гребінець згори і каскад колючок по всій довжині тіла. На завершення домальовуємо вільними перехідними мазками плавник – «крила».

Травень

Тема: «Барвінок»

 К. Перелісна

- Де ти, барвіночку. Ріс

Що такий красивий виріс?

• Ріс я в лісі при криниці,

При студененькій водиці,

Мене вода підходила,

Мене вода холодила.

Вийся, віночку, гладко,

Як червонеє ябко.

Із барвінку зеленого,

А й з вівса жовтенького.

Т.Г. Шевченко

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила,

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю, убрану весною

Вранці зустрічають …

Не забудь!

В. Терен

Ще малий, але ж сміливець –

Сам біжить у гай …

Ти, мій хлопче, українець –

Те запам’ятай.

Ще мала, а по барвінок

Вже ходила в гай …

Ти, дівчатко, українка –

То ж не забувай.

Вирина, стежина рідна

З теплої трави …

Мати наша – Україна,

Не забудьте ви.

Квітки

Укр. нар. гра

Вибирають двох з гурту. Вони тихенько змовляються, кому якою квіткою бути (наприклад, півником і айстрою). Потім беруться за руки й зробивши «ворота», пропускають усіх дітей, а перед останнім опускають руки й запитують: «Що подобається: півник чи айстра?» Коли подобаються півники, то стає на бік півників, а коли айстри – то на бік айстр. Так усіх гравців ділять на два гурти. Далі беруться за «цурку» (палицю) і перетягуються.

Промовлянка

Ой чук-чуки, чуки-чок,

Пішли дітки в садочок,

Там нарвали квіточок,

Там нарвали квіточок,

Сплели доні віночок.

Т.Г Шевченко

І барвінком, і рутиною,

І рясном квітчає.

Весна землю, мов дівчину,

В зеленому гаї …

М. Сингаївський

Гуляв травень по долині –

Розгубив барвінки сині.

Кожна квітка барвіночку,

Там шукала стежиночку.

Навколо «серединки» квіточки розташовуємо п’ять маленьких «цибульок». Вони й утворюють віночок пелюсток.

Старший вік

Вересень

Тема: «Іриси» (закріплення попередніх тем)

У вишневому садочку,

Під вербою, в холодочку,

       Щоб лихо погнать

І щоб долю звеселити,

Заходились наші квіти

       Весілля гуляти.

Не було б таких новинок,

Та хрещатенький барвінок

       Усіх напував.

Він фіалочку блакитну,

Наче паночку тендітну

       За себе узяв.

Посередині в таночку

У зеленому віночку

       Танцює будяк.

Кругом свашки, і сусідки

І фасолі, і нагідки,

       І між ними мак.

Наче справжні музики,

Грають півні і індики,

       Деренчить гусак.

А будяк всіх потішає

Підморгне і промовляє:

       Отак квіти, так!

Танцювала риба з раком,

А морквиця з пастернаком,

       Та ще краще нас!

Нуте ж швидко, шпарко, квіти,

Молодих повеселити –

       Один тому час!

Тільки й щастя, тільки й життя,

Покіль буде сонце гріти, -

       Пов’язнем колись!

Як там буде – знає доля.

А ще покіль наша воля,

       Гуляй, не журись!

С. Воскресенко

Ой на горі волошки

Зацвіли синенько.

Ґвалт кричу,

Аж болить серденько.

Ой на горі, на горі

Зацвіли суниці,

Неси, діду, шматок хліба

Або паляниці.

В. Верховинець

Пішли діти в поле

Квіточки збирати.

Квіточки збирали,

Віночки звивали.

Віночки звивали,

На голівку клали.

Як сплели віночки,

Завели таночки.

Ці фантастичні квітки, що їх умовно можна назвати «ірисами», малюємо за допомогою «цибульок», але розташовуємо їх навколо серединки, навпаки, утворюючи своєрідний трикутник. Залежно від оформлення, квіти матимуть різний вигляд. Пофантазуйте і намалюйте різні квіти, скориставшись однією основою.

 Жовтень

Тема: «Пташка»

Журавлі летять

М. Познанська

Журавлі летять, курличуть,

Шлють останнє «прощавай»,

Літечко з собою кличуть,

Забирають в теплий край.

Ой, не жалко мені літа

І журавликів моїх!

Та не буду я тужити,

Бо весною стріну їх.

Приказують до зозулі:

Зозулю, зозулю, голубочка,

Скажи мені, зозуленько,

Скільки років я буду жити!

Зозулько рябенька,

Пташино маленька!

Закуй мені по звичаю,

Доки жити в світі маю?

Гра «Птиці»

Хід гри

Діти називають себе іменами птахів, наприклад, горлиця, голуб, ластівка, горобець, синиця, соловей, шуліка, сова, щиглик, сорока тощо.

Вибрана дитина підходе до гурту і каже:

 - Дайте мені голуба.

Той, хто назвався голубом. Устає і біжить, а ведучий доганяє. Птиця намагається зайняти своє місце, а якщо не вдається і її ведучий піймає, то він сам тоді сідає на місце пійманого.

Гра продовжується з новим ведучим.

Перепілка співає:

Пудь-пулудь, пудь-пулудь,

Подьте жати! Не лежати!

Бо я жну, не лежу.

Промовлянка:

Гоп, гоп горобейки.

На бабині конопельки,

А на дідів мак

Нехай буде так.

Жайвір

В. Павловський

У блакитнім, чистім небі

Цяточка сіренька.

«Яка дивна. Божа пташка!» -

Каже мені ненька, -

- Сипле зернями на поле,

Пісеньку сріблясту,

Людям радісно віщує

Добробут і щастя.

О. Іваненко

Осінь ходить по діброві,

Золотить листки кленові,

Прощавай, наш рідний гай.

Летимо в далекий край!

Журавель

О.Пчілка

- Не зву тебе «журавель»,

Щоб я не журився,

Назву тебе «веселиком»,

Щоб я веселився!

Будь здоров, веселику!

Вільний перехідний мазок. Завдяки цим мазкам картина набуває об’єму і світла. Наприклад, руда фарба на крильцях метелика переходить у яскраво-жовту, інтенсивно-синя у світло-блакитну.

Щоб досягти такого ефекту, опускаємо весь пензлик спочатку в одну фарбу, а потім кінчик його – іншу. Притикаємо пензлик усією поверхнею до паперу і проводимо далі.

Листопад

Тема: «Листочки»

Листя падає

П. Тичина

Листя падає

Осінь листопадує,

По доріжці на одній ніжці

Вітер …

Золота осінь

Г. Кривба

Десь підкралась вона на зорі,

Листя з яблунь моїх позривало.

Павутинок шовкових наткала

І розвісила скрізь у дворі.

Вийшов я з садка не пізнав,

Він стояв у задумі й тривозі

І дивився, як вітер змітав

Жовте листя і гнав по дорозі …

Осінь, осінь … її не спинить,

Вже ж вона розгуляла нівроку,

То заплаче, то стихне умить,

То заходить із іншого боку

Г. Демченко

Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стеле сад,

Відлетіли вже лелеки,

Хмари небо затягли,

Вітер віє з-за гори.

Осінь, осінь, листопад,

Жовте листя стеле сад.

Малюють вільними перехідними мазками. Прожилки виконують прийомом продряпування: гострим кінчиком держачка пензля, спеціально підготовленої палички або в’язальної спиці по ще вологій поверхні малюнка. Цей прийом застосовано при зображенні багатьох деталей картини – листя, пір’я.

Грудень

Тема: «Пір’їна»

Ой ходила павонька

(народна пісенька)

Ой ходила павонька по горі,

Погубила пір’ячко по траві.

Там Мар’яна гуляла,

Пір’ячко збирала,

Пір’ячко збирала.

В подушечки клала.

Загадка

Підіймає найменша дитина,

А через хату не перекине

Найдужча людина.

(пір’їна)

Пір’їну починаємо малювати зі стрижня, який щільно вкриваємо пушинками (чергуючи світлі й темні кольори – від жовтого до темно-червоного) перехідними мазками в напрямку від стрижня.

Січень

Тема: «Ялинка»

Загадка

Що за гостя в нас така:

І зелена, і струнка,

Сяє зірка у горі

На гіллячках ліхтарі.

І ростуть на ній не шишки,

А цукерки і горішки.

Ялиня

П. Воронько

Сива матінка зима

Молоду яличку,

Одягла крадькома

В снігову спідничку.

Обтрусило ялиня

Снігову спідничку,

Бо зелене убрання

До лиця яличкам.

У своєму убранні

Юні ялинята

Дуже милі, осяйні

В новорічні свята.

Ялинку можна намалювати із шишками. Ростуть вони здебільшого на верхніх гілках. Їх теж малюють перехідним мазком. Треба набрати на пензлик фарби бежевого кольору, а кінчик вмочити у брунатну. Малюють легкими короткими мазками починаючи з «носика» і перериваючи кожний попередній ряд. Спочатку збільшують кількість мазків у кожному рядку а в останніх двох зменшують.

Лютий

Тема: «Білочка»

Білочка гриби збирала,

Швидко по гілках стрибала,

І на сосни, й на дуби

Вішала сушить гриби.

Харч на зиму припасають,

Клопіт білки завжди мають,

Що несуть – кладуть в дупло,

Щоб взимку ситно їм було.

Загадка

Біжить рудувата вона по  землі,

Із гілки на гілку стрибає,

Ладненько складає горішки в дуплі.

Очіці хитренькі має.

(білка)

Загадка

Хвіст трубою, спритні ніжки

Плиг із гілки на сучок!

Носить все вона горішки

В золотий свій сундучок.

В неї очі, мов горішки,

Кожушинка хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки –

У дуплі живе вона.

(білочка)

Мама білочка

(з народного)

Мама білочка по ліщині скаче

Шишки, горішки у торбинку  мече.

Плаксивим діткам дала по лушпинці,

А діткам хорошим – те, що в серединці!

Благородні білочки

Стрибнули на гілочку,

Поділилися горішком:               

Не скупі вони ні трішки.

Загадки

Я веселенький звірок:

Плиг з ялинки на дубок.

(білочка)

Хоч мала сама  а зріст,

Та великий має хвіст.

Як  намисто оченята …

Хто це? Спробуй відгадати.

(білочка)

Ой, яка ж вона гарненька,

Пишнохвоста і руденька,

Не звірятко – просто диво,

Невгамовне пустотливе.

Вгору – вниз, на гілку з гілки …

Хто це буде, дітки?

(білка)

Білочка

Г. Демченко

Де ти, білочко, живеш?

Що ти, білочко, гризеш?

У зеленому ліску,

У дуплі, у соснячку

Я гризу горішки,

І гриби, і шишки.

А в морози люті, злі

Ти не мерзнеш у дуплі?

Мене добре зігріва

Моя шубка хутрова,

І тому зимові дні

Мені зовсім не страшні.

Вмочують весь пензлик у жовтогарячу фарбу, а потім його кінчик – у білу, і вільним перехідним мазком малюють «шістку». (До речі, починаючи з «шістки», можна намалювати багатьох інших лісових тварин – лисенят, ведмежат, зайченят тощо). Збоку так само роблять кілька завитків, на зразок знаків питання, розташовуючи їх щільно один біля одного,  - це хвіст. Злегка торкаючись паперу кінчиком пензлика домальовують білочці по контуру мордочку та лапки. Зафарбовують середину основною (але трохи бліднішою) фарбою, залишаючи білим мордочку та грудку.

Березень

Тема: «Цвіт берези»

Береза розвивається

А. Камінчик

Береза розвивається

У тихому гайку.

Зозуля озивається:

- Ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається

В зеленому вінку.

Он зайчик умивається

На теплому пеньку.

Березові сережки

Л. Костенко

Біля яру, біля стежки

Берізка одягла сережки.

Головою хилитала,

Потихесеньку питала:

- Де ота біленька хатка,

Що гарнесенькі дівчатка?

Хай би вибігли до стежки,

Подарую їм сережки.

Загадка

Біла, а не сніг,

Зелена, а не лист,

Кучерява, а без волосся.

(берізка)

Берізонька

Л. Забашта

Берізонько, берізонько,

Ти мавка лісова,

Зелені твої кіски

Вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі

У травах і кущах,

І білі свої ноги

Все миєш на дощах.

Прошу вас, із берези

Ви соку не точіть,

Ви краще їй сестричку

Зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню

Поставте на гілках,

Щоб прилітав до неї

Друг лісу, добрий птах!

Ой, хвалилася березонька

(укр. нар. пісня)

Ой, хвалилася березонька

- На мені кора та біленька,

На мені листя та широке,

На мені гілля та високе.

Ой, як обізветься зелений дубок:

- Ой, не хвалися та березонько,

Не ти свою кору вибілила,

Не ти своє листя широчила,

Не ти своє гілля височила.

Вибілило кору та ясне сонце,

Широчив листя буйний вітер,

Височив гілля та дрібен дощик.