Красногвардійський район. ДНЗ № 162





Новини


14 вер. 2018
Спортивне свято.
Проведено спортивне свято "Осінній марафон".

3 вер. 2018
День знань!
Проведено розвагу "Подорож в країну знань"

Всі новини

ФОРМУВАННЯ ПОЧУТТЯ ГУМОРУ У ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПЕРЕДМОВА

 

Гумор – це показник

морального здоров’я

колективу і особистості.

В. Сухомлинський

 

Демократизація й гуманізація сучасного суспільства та виховного процесу в дошкільних закладах зумовлюють актуальність проблеми залучення до арсеналу педагогічних засобів впливу на підростаючу особистість почуття гумору як природної основи позитивних емоцій і створення конструктивних міжособистісних взаємин. Актуальність формування почуття гумору у дошкільників зумовлена  вимогами Базової програми «Я у Світі» та положеннями теорії особистісно-зорієнтованого виховання, які спрямовані на своєчасний  інтелектуально-моральний розвиток дітей.

Почуття гумору – один з дивовижних проявів людської природи, який безумовно пов'язаний з душевним здоров'ям, здатністю протистояти труднощам i негараздам. Гумор дає змогу вихователю формувати ті навички та звички поведінки, початок таких особистих якостей, які визначають характер взаємовідносин дитини з іншими людьми, і тим самим створює передумови розвитку позитивних взаємовідносин.

Аналіз сучасних педагогічних і психологічних досліджень стверджує, що найбільш ефективним засобом розвитку взаємин між дітьми є сумісна діяльність. Один з видів сумісної діяльності, доступний дітям – це художня. Така діяльність безпосередньо пов’язана з різними видами мистецтва: театралізовані ігри, художньо-словесна творчість, зображувальна діяльність, музична. Їх синтез ще більше посилює урізноманітнює впливи на дитину, розкриває перед нею життя в його різноманітності і красі.

Художньо-образна форма казок, віршів, розповідей жартівливого змісту спонукає дитину до усвідомлення інтелектуального, логічного завдання через осмислення значення мовних образів. А поєднання їх з образотворчою діяльністю допомагає дитині «входити в образ», «проживати» його. У них формується своє емоційне ставлення до художнього образу.

Важливим засобом сприяння глибшого засвоєння художнього образу, що дає дитині змогу виразити свої емоції, є театралізована діяльність. Яка в свою чергу є одним з компонентів мовленнєвої діяльності, засобом розвитку образного, літературного мовлення. Діти отримують зразки правильного, гарного, емоційного забарвлення зв’язного мовлення, насиченого влучними образними виразами, прислів’ями, приказками, фразеологізмами.

Використання на заняттях та в повсякденному житті жартівливих віршів, казок, розповідей, прислів’їв та приказок, пропонування комічної тематики для зображувальної діяльності та музичних ігор - є чудовим доповненням до будь-яких занять, вони вносять пожвавлення у побутові моменти, роблять привабливими дитячі розваги, благотворно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють вихованню добрих почуттів, запобігають виникненню негативних звичок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


МОЛОДШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

 

Інтегроване заняття

для дітей молодшого віку

 «Ліки для ведмедика»

 

Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: сприяти розвитку пізнавальної активності дітей; спонукати до запам’ятовування невеличких художніх творів гумористичного характеру, відтворювати їх; помічати і розуміти кумедність ситуації; розвивати уяву, образне мислення;

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від художніх творів гумористичного характеру; викликати у дітей бажання усміхатися й жартувати; викликати у дітей позитивне враження від візиту лікаря;

- соціально-моральний розвиток: формувати уявлення про чуйність, уважність; викликати бажання допомогти герою;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння володіти лексикою на позначення фізичних характеристик стану організму: здоровий, хворий, болить, лікувати; розвивати діалогову мову;  вчити висловлювати власну думку, припущення, переживання;

- фізичний розвиток: формувати уявлення про ознаки здоров'я: гарний настрій, хороший апетит, активність; наголосити на значенні для здоров'я позитивних емоцій;

- художньо-естетичний розвиток: створювати сприятливі умови для розуміння вірша гумористичного змісту, розумінню невідповідностей у ньому; викликати бажання відтворювати помічені невідповідності у своїх малюнках;    

- креативний розвиток: надавати дітям можливість вигадувати,  експериментувати.  

Обладнання: вірші Г. Машкової «Черевички», «Весела каша», іграшковий ведмедик, іграшкове ліжко, папір, фарби, пензлики.  

Попередня робота: вивчення вірша Г. Машкової «Черевички».

 

Хід заняття

Вихователь. – Діти, ви звернули увагу, що наш ведмедик Мишко з ранку лежить у ліжку і не грає з вами. Давайте запитаємо його, що ж сталося. Може він захворів?

(Діти звертаються до ведмедика з запитаннями.)

Ведмедик. – (слабким голосом) Так, я мабуть захворів. У мене немає апетиту, а ще мені дуже сумно.

Вихователь. – А що ж робити, коли хтось захворів?

(Відповіді дітей. Підвести дітей до відповіді, що необхідно викликати лікаря, подзвонити у лікарню.)

Вихователь. – Так, правильно, дзвоніть.

(Діти дзвонять, викликають лікаря, називаючи номери та назви дитячого садка та групи. Заходе лікар.)

Лікар. – Хто тут у нас хворий? Мабуть це ти?.. Та ні, то тобі, мабуть, треба краще їсти. Може це ти? Щось вигляд у тебе хворобливий!.. А-а-а, то ти, мабуть, зарядку лінуєшся робити. Може ти хворий?..

(Лікар жартує з дітьми. Просить показати свої животики, м’язи, носики, вушка,… Робить висновки, що усі діти здорові.)

Вихователь. – Так, звичайно здорові, бо всі веселі, посміхаються, жартують з тобою.

(Вихователь і діти звертають увагу, що хворий ведмедик Мишко, це йому викликали лікаря.)

Лікар. – Давайте поглянемо на нього: поміряємо температуру, послухаємо легені, подивимося на горло, на ніс.

(Виконує відповідні дії.)

Лікар. – Та ваш ведмедик Мишко здоровий. Але він чомусь дуже сумує, тому й апетиту у нього немає і гратися з вами не хоче.

Ведмедик. – А що ж нам робити?

Лікар. – Треба вам його розвеселити, а то, якщо сумувати й нічого не їсти, то й справді можна захворіти.

Ведмедик. – Діти, а чим же нам ведмедика Мишка можна розвеселити?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Давайте йому веселий віршик почитаємо. Дітки, хто пам’ятає вірш про черевички? Розкажіть його ведмедику.

(Діти розповідають вірш, який вивчали раніше.)

Черевички

Черевички доглядаю,

Щіткою їх натираю.

- Лоскітно! – вони гукають

І від мене утікають.

Г. Машкова

Ведмедик. – Оце так, чого ж вони тікають, коли їх щіткою натирають? То черевички ж будуть красивими.

(Відповіді дітей.)

Ведмедик. – А ви, дітки, доглядаєте за своїми черевичками? Чи за ними доглядають мами, бабусі? А ваші черевички тікають? А покажіть, як вони тікають?

(Відповіді дітей та відповідні рухи.)

Ведмедик. – Мені подобається, я ще б щось веселеньке послухав.

Вихователь. - Якщо тобі від цих віршів стає краще, то слухай.

Весела каша

Каша мовила Марині:

- Вже їси мене годину!

Я оце мовчу-мовчу,

А візьму – і утечу!

Г. Машкова

Ведмедик. – Ох і насмішили! То у вас черевички тікали, а тепер каша тікає, та ще й розмовляє. Як це вона тікати буде? Хіба ж у неї є ноги? А чому це каша вирішила тікати?

(Відповіді дітей.)

Ведмедик. – Я бачу від вас каша вже тікала? Ви знаєте, мені вже не так сумно. Розкажіть мені ще раз віршик про кашу.

(Повторюють вірш за проханням ведмедика разом, а потім по черзі.)

Ведмедик. – Я все не можу заспокоїтися: каша з ногами! Ну як таке може бути?

Вихователь. – А давайте ми намалюємо, щоб ведмедику було зрозуміло.          

Ведмедик. – Ви знаєте, у мене настрій вже значно поліпшився.   

Вихователь. – Ну тоді вилазь з ліжка та подивися, як дітки будуть малювати кашу з ногами.

Ведмедик. – Із задоволенням. Тільки я от думаю. Якщо каша тікає, то у неї є … (ноги), якщо каша розмовляє, то у неї є … (ротик, язичок). Тоді й інші частини тіла повинні бути? Які?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Ну зовсім, як у нас з вами. То можна підглядати. А допоможе вам …

Веселий пензлик-пустунець

Стриба з водички в фарбу.

Веселий пензлик-пустунець

Біжить на допомогу!

(Вихователь нагадує правила користування пензликом.)

Вихователь. – Хто вам допоможе?

Діти. – Веселий пензлик.

(Діти малюють. Показують ведмедику малюнки і ще раз повторюють вірш. Ведмедик жартує з дітьми.)

Ведмедик. – Дякую вам діти, що ви для мене такі гарні ліки знайшли.

Вихователь. – Ці ліки називаються «усмішка». Чим більше ви посміхаєтеся, тим здоровіші будете. Тож, усміхайтеся!

 

Інтегроване заняття

для дітей молодшого віку

 «Переплутані сліди»

 

Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: сприяти розвитку пізнавальної активності дітей; розвивати розумову діяльність, увагу, мислення; помічати й розуміти кумедність причинно-наслідкових дій персонажу; спонукати дітей самостійно знаходити вихід з ситуацій;

- соціально-моральний розвиток: формувати у дітей гуманні почуття; викликати бажання допомогти герою;

 -             емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від художніх творів гумористичного характеру, кумедних дій героя; спонукати до приємної взаємодії з однолітками;

- мовленнєвий розвиток: формувати культуру мовлення, розвивати вміння уважно слухати й розуміти художні твори; формувати вміння вживати в спілкування слова, якими позначають переживання з інших, здатність поводитись морально (я допомагаю, мені шкода); розвивати діалогову мову;

- фізичний розвиток: виховувати бажання уважно і правильно виконувати рухові дії; спонукати брати участь у створювальній праці;  

- художньо-естетичний розвиток: створювати сприятливі умови для розуміння гумористичного змісту вірша; заохочувати до створення простих образів фарбами; формувати стійкий інтерес до малювання; розвивати практичну умілість, вправність;

- креативний розвиток: формування почуття гумору.   

Обладнання: загадки, вірш В. Камінчука «Зайчикові вуха», хатинка, іграшковий зайчик, іграшковий посуд, рукавички, декорація лісу – ялинки, великий аркуш ватману, фарби, серветки, торбинка з морквою.

Попередня робота: вивчення вірша до фізхвилинки «Зайчата».

 

Хід заняття

Вихователь. – Дітки, сьогодні до нас прийшов незвичайний гість – лісовий мешканець. Але, зараз, він у нашій хатинці, я його пригостила гарячим чаєм, бо він дуже змерз. Відгадайте, але не підглядайте, хто там? Я вам дам невелику підказку про нього.

Він маленький і вухатий,

Невеликий сам на зріст.

І стрибає, і тікає,

Дуже куций хвостик має.

Дітки, а про якого лісового мешканця згадується у цьому веселому віршику-загадці?

(Відповіді дітей. Вихователь виносить зайчика до дітей, на вуха у нього вдягнені рукавички. Зайчик вітається з дітьми. Діти помічають рукавички у зайчика на вухах, сміються.)

Вихователь. – Дітки, а чому це у зайчика рукавички на вухах?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Я думаю це йому синички порадили, щоб вуха не мерзли.

 Зайчикові вуха

Сіє, сіє, завива

Снігом завірюха,

А у зайчика, хоч плач,

Змерзли дуже вуха.

- І чого ти зажурився? –

Цокотять синички, -

Ти б собі вдягнув на вуха

Теплі рукавички!

В. Камінчук

Вихователь. – От молодці синички, так гарно придумали. Зайчику, якщо вушка твої вже нагрілися можеш зняти рукавички. Діти, а може у когось з вас змерзли вушка? Хочете погріти, як зайчик? Попросіть у зайчика приміряти рукавички.

(Бажаючи діти пробують вдягнути рукавички на вуха.)

Вихователь. – Що? Не виходить? А чому ж?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – А які у зайчика вуха? А у вас? А який у зайчика  хвостик? А у вас? А покажіть, який зайчик на зріст? А ви? А як зайчик стрибає? А ви? А як зайчик тікає? А ви? А від кого зайчик тікає ви дізнаєтеся, якщо відгадаєте загадки?

Пишним хвостом славиться,

Хитрункою називається.

(Лисиця)

Сірий, зубастий,

По лісу блукає,

Зайчика шукає.

(Вовк)

Вихователь. – А чому ж він їх боїться? Який вовк? Яка лисичка? А зайчик який?

(Відповіді дітей. Хтось стукає у двері. Зайчик ховається.)

Вихователь. – Зайчик, а чому ти ховаєшся?

(Зайчик нібито шепоче на вухо вихователю.)

Вихователь. – Зайчик розповів мені, що:

Він страшенний боягуз,

Каже: «Я усіх боюсь».

В полі, в лісі навкруги,

Скрізь у нього вороги.

(Вихователь нібито виглядає, дивиться хто прийшов.)

Вихователь. – Дітки, до нас ще гості. Це лисичка та вовк. Зайчику, не бійся, ми з дітьми не дамо тебе образити. Так? Ми щось придумаємо. Як же зайчику допомогти?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Може, якщо зайчик вдягне знову рукавички на вуха, то вовк та лисичка не помітять його вуха і не впізнають? Як ви думаєте? Тоді допоможіть.

(Діти погоджуються. Вдягають зайчику рукавички на вуха. Вихователь заносить лисицю й вовка.)

Вихователь. – Лисичка і вовчик питають, чи не пробігав тут зайчик? Який? Допоможіть, діти.

Дидактична гра «Так – ні»

Пара довгих вушок? (Так)

Пухова руденька шуба? (Ні)

Влітку – сірий, взимку – білий? (Так)

Довгий хвіст пухнастий має? (Ні)

Любить рибу на обід? (Ні)

В курник лазить по курчат? (Ні)

Капустинку він гризе? (Так)

Уміє плавати й пірнати? (Ні)

А зимою спать лягає? (Ні)

Швидкий побігайчик? (Так)

Ні, не пробігав.

(Вовк та лисичка шукають зайчика, не знаходять та йдуть.)

Вихователь. – Не впізнали зайчика лисичка та вовк? Чому?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Зайчик дуже дякує вам, дітки, і хоче з вами пограти.

Фізхвилинка «Зайчатка»

Ось зайчатка

Вийшли з дому,

Спершу стали по одному,

Потім – в пари, топчуть сніг,

Хто без пари – геть побіг.

(Зайчик знову нібито шепоче щось на вухо вихователю.)

Вихователь. – Діти, зайчик боїться, що коли він побіжить у ліс, лисиця та вовк знайдуть його по сліду. Як же зайчику допомогти?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Діти, давайте допоможемо зайчику заплутати його сліди. Лисичка і вовк нічого не зрозуміють і не знайдуть зайчика. Так! (Звертається до зайчика) Не бійся, зайчику, біжи до лісу. Ми тобі допоможемо. Так?

(Відповіді дітей. Вихователь звертає увагу на малюнок, які сліди залишив зайчик на снігу. Між ялинками на підлозі знаходиться заздалегідь приготовлений ватман з намальованими слідами зайчика.)

Вихователь. – Зайчик залишив на снігу одну доріжку, а ми намалюємо багато-багато, щоб лисичка та вовк не знали, куди побіг зайчик. Давайте спробуємо. Ми будемо малювати примакуванням: мокаємо пальчик у фарбу і прикладаємо до підлоги.

(Вихователь показує.)

Вихователь. – Ну а тепер ви. Мерщій плутати сліди.

(Діти малюють сліди. Після закінчення роботи витирають пальчики серветками.)

Вихователь. – Я дуже рада, що ви врятували зайчика від лисички та вовка, так старанно заплутали сліди. Зайчик вже далеко втік і йому нічого не загрожує. Я думаю, що він вам вдячний.

(Вихователь звертає увагу дітей на торбинку під ялинкою.)

Вихователь. – Погляньте, що це за торбинка? Що в ній?

(Заглядають у торбинку. Там морква.)

Вихователь. – Дітки, це вам зайчик дякує за допомогу.

(Вихователь пригощає дітей морквою.)

 

 

 


СЕРЕДНІЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

 

Інтегроване заняття

для середнього дошкільного віку

«Заздрісне Курча»

 

Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Люди», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: сприяти розвитку пізнавальної активності; розширювати уявлення про людей, самого себе; розширювати знання про будову тіла тварин; формувати уявлення про способи створення цілого з частин; вчити помічати і розуміти кумедність ситуації; розвивати пам'ять, уяву, мислення;

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від власного продукту гумористичного характеру; викликати у дітей бажання усміхатися й жартувати; виразно виражати своє позитивне ставлення до когось; 

- соціально-моральний розвиток: формувати у дітей моральну свідомість; розвивати уявлення про вади характеру;

- мовленнєвий розвиток: розширювати запас слів, що характеризують риси характеру, поведінку людей; формувати вміння граматично правильно будувати речення зі сполучниками: тому, що, щоб; заохочувати підтримувати діалог; 

- фізичний розвиток: викликати бажання брати участь у стврювальній діяльності, підпорядковувати свої дії меті;

- художньо-естетичний розвиток: заохочувати до художніх створення образів; вдосконалювати вміння складати, розміщувати, наклеювати готові форми; розвивати практичну умілість, вправність;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; надавати дітям можливість вигадувати,  експериментувати. 

Обладнання: байка Федра «Відповідь», м’яч, заготовки для аплікації (тулуб курча, вуха зайця, хвіст собаки, дзьоб чаплі), папір, серветки, клей.

 

Хід заняття

Вихователь. - Діти, як ви думаєте, яке слово ми вживаємо найчастіше?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Звичайно, ви назвали різні слова. Але серед усього сказаного частіше за інші звучить слово «хочу». У когось це слово не дуже велике і крикливе, воно здатне потерпіти зачекати. А в декого … «хочу» таке величезне, голосливе, вередливе, що про нього знають, чують усі люди на вулиці, в крамниці, в будинку. Покажіть, яке у вас розміром ваше «хочу».

(Діти показують, обмінюються враженнями. Вихователь жартівливо коментує.)

Вихователь. – Я пропоную вам пограти в гру, у якій ви розкажете, чого ж ви хочете.

Гра «Я хочу (для себе)»

Діти сідають колом на килимі. Вихователь котить м’яч до когось з дітей, діти повертають зі словами: «Я хочу, щоб у мене було (бажання).»

Вихователь. – Діти, це ви висловили свої «хочу». А чи можна хотіти щось іншим?

Гра «Я хочу (для інших)»

Діти сідають колом на килимі і котять м’яч один одному зі словами: «Я хочу, щоб у (ім'я) було (побажання).»

Вихователь. – Не забудьте подякувати своїм друзям за добрі думки.

Вихователь. – А чи знаєте ви, як називається почуття, коли ти хочеш, щоб щось було у тебе, але не хочеш, щоб було у іншої людини? Це недобре хотіння називається заздрістю. Послухайте повчальну казку римського байкаря Федра «Відповідь».

Якось маленьке Курча запитало у великого Півня:

- Чому це в чаплі довгий дзьоб, а у мене зовсім маленький?

- Відчепися!

- Чому в зайця он які довгі вуха, а у мене навіть малесеньких немає?

- Не чіпляйся!

- Чому в кішки м'яка, гарна шубка, а в мене якийсь гидкий жовтий пух?

- Відійди, кажу! Замовкни!

- Чому навіть маленьке цуценя вміє крутити хвостиком, а в мене ніякого хвостика немає?

- Та відчепись ти! – гримнув Півень.

- Чому в цапка є ріжки, а у мене навіть поганеньких ріжок немає?

- Годі вже! Йди геть!

- Відчепись, геть, припини! Чому всім маленьким дорослі відповідають на запитання, а ти – ні? – пропищало Курча.

- Тому, що ти не запитуєш, а просто всім заздриш! – сердито відповів Півень.

І це була чиста правда.

Вихователь. – Дітки, уявіть собі, щоб б було, якби всі бажання Курчатка здійснилися?

(Відповіді дітей: дзьоб, як у чаплі, вуха, як у зайця, хутро, як у котика, хвіст, як у цуцика, ріжки, як у цапка.)

Вихователь. – І все це у маленького пухнастого курчатка. А давайте ми з вами наклеїмо (зробимо аплікацію) таку чудасію.

(Діти виконують роботу. Розглядають. Продовжують бесіду.)

Вихователь. – На мій погляд, це вже не маленьке курча, а якийсь невідомий науці звір. Як же його назвати?

(Діти придумують назву.)

Вихователь. – Чи впізнає його мама-квочка? Як ви гадаєте?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Пригадайте розмову Півня з Курчам. Який настрій був у маленького Курчати? (Вередувало, було незадоволене.) Чому воно було незадоволене? (Не подобалось бути Курчатком.) Воно навіть не зрозуміло, яке воно гарненьке таке, як є. Давайте, спробуємо переконати його, що це так: посадимо собі на долоню уявне жовте курча.

Гра «Переконай»

Вихователь допомагає побудувати речення-переконання:

- Дуже добре, що в тебе жовтий пух, тому що …

- Хоч у тебе і короткий дзьоб, зате ти …

- Уяви, як би тобі заважав довгий хвіст. А так …

Вихователь. – Як ви думаєте, дітки, переконали ми Курча? Заздрощі дуже небезпечні. Заздрісна людина може завдати шкоду собі і іншим. Адже, той, хто заздрить, часто не сам хоче стати кращим, сильнішим, розумнішим, а хоче, щоб іншим було гірше: коли в мене чогось немає, то нехай і в тебе не буде. Давайте так і скажемо Курчаткові, не заздри іншим, а сам намагайся стати кращим.

 

Інтегроване заняття

для дітей середнього дошкільного віку

«Подарунок для Хрюши»

 

Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати знання дітей про представників свійських тварин та особливості їх зовнішнього вигляду; розширювати знання про будову тіла тварин; формувати уявлення про способи створення цілого з частин; вчити помічати і розуміти кумедність ситуації, формувати вміння відтворювати їх відповідними рухами; розвивати уяву, образне мислення; 

- емоційно-ціннісний розвиток: викликати у дітей позитивні емоції від віршів гумористичного характеру; викликати у дітей бажання усміхатися й жартувати;  викликати позитивні емоції під час виконання кумедних рухів;

- соціально-моральний розвиток: формувати уявлення про вади характеру; викликати бажання робити приємне іншим;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння слухати й розуміти інструкції до гри та виконувати завдання за віршованими вказівками; формувати вміння граматично правильно будувати речення; заохочувати розповідати, підтримувати діалог;  розвивати вміння вживати слова-ознаки представників групи тварин та слів на позначення своїх дій;

- фізичний розвиток: формувати розуміння значення фізичної культури для здоров'я; викликати інтерес до фізичних вправ та ігор; викликати бажання брати участь у створювальній діяльності, підпорядковувати свої дії меті;

- художньо-естетичний розвиток: продовжувати знайомити дітей із властивостями пластиліну; формувати вміння передавати величину, форму, характерну будову зображуваного; вчити працювати з різними за розміром шматочками пластиліну;    

- креативний розвиток: надавати дітям можливість вигадувати,  експериментувати. 

Обладнання: іграшковий Хрюша, картон, пластилін рожевого та чорного кольору, дошки для ліплення. стеки, серветки, додаткові матеріали (бантики, бісер).

Попередня робота: бесіда про телепередачу «На добраніч, малюки» та її героїв-тварин.

Використання худ. слова: вірш «Поросятка», «Веселі вірші для ліплення».

 

Хід заняття

Вихователь. - Діти, у людей є вірні друзі й помічники – свійські тварини. А скажіть мені, чому цих тварин називають свійськими?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Правильно. Свійські тварина живуть поруч із людиною. Люди годують їх і доглядають за ними. У свою чергу вони теж стали корисними для людини: дають молоко, вовну, м'ясо, охороняють будинок. А відгадайте цих тваринок:

Стоїть копиця посередині двора –

Попереду вила, а позаду мітла

(Корова)

Сіно жує, вантаж везе,

хвостом махає, гривою трясе.

І-го-го, і-го-го,

Пострибаю я далеко.

(Кінь)

Шерсть гладенька,

І м’якенька,

Спинка гнеться,

Хвостик в’ється –

Тільки лапки

Цап-царапки!

(Котик)

У дім чужого не пускаю,

Без хазяїна – скучаю.

(Собака)

Вихователь. - Які ви молодці! Правильно назвали всіх тварин, але про одну забули. Спробуйте вгадати, хто сховався від нас у цій загадці?

Чок - чок, п'ятачок,

Позаду рожевий крючок,

Посередині бочонок,

Голос - тонкий дзвоник.

Каже: - В калюжі лежати люблю,

І похрюкувати: «Хрю-Хрю»

(Порося)

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Правильно. Діти, розкажу вам по секрету, до нас у гості приїхав справжній родич поросяти. Вгадайте, хто ?

З Филею та Степашкою дуже я дружу,

І з Каркушею також потріщати люблю,

А звуть мене (Хрюша) милі друзі,

Вихователь. - Зустрічайте.

(Вихователь вносить іграшку.)

(Хрюша) - Здрастуйте, а ось і я!

(Діти вітаються.)

Я вирішив зайти до вас у гості, поцікавитися, чи ви займаєтеся у дитячому садочку, щоб розповісти про це у своїй телепередачі.

(Відповіді дітей.)

(Хрюша) - О, і навіть зарядку робите! А у мене є такі знайомі поросятка-ледарюги, які не люблять робити зарядку. Послухайте, що з ними сталося. А ви уявіть, що б з вами було, якби ви були такими ледарюгами-поросятками.

(Діти за допомогою вихователя відтворюють рухами зміст вірша.)

Физхвилинка «Поросятка»

(Хрюша)              - Ледарюги  поросятка

(Округлити руки уздовж тулуба.)

Не люблять робити зарядку.

І стали ведмедикуваті –

(Розкачуватися у сторони.)

Вони і так, і так, і так,

Не вилізти з калюжі

Ніяк, ніяк, ніяк.

(Лежачі, качання в сторони.)

Вихователь. –    А наші дітки зранку,

(Руки підняти нагору, до плечей.)

Усі роблять зарядку.

(Пальці стислі в кулачки.)

І роблять, як потрібно –

(Руки в сторони, пальці розтиснути.)

Ось так, ось так!

(Руки до плечей.)

Крокують в ногу дружньо –

(Ходьба на місці.)

Ось так, ось так!

(Хрюша) – Які ви молодці. А навіщо ж треба робити зарядку?

(Відповіді дітей.)

(Хрюша) – Я обов’язково розповім це своїм знайомим поросяткам та у телепередачі «На добраніч, діти».

(Хрюша нібито щось шепоче на вухо вихователю.)

Вихователь. – Діти, Хрюша мені по секрету сказав, що дуже хотів би мати свій портрет. А давайте, із приводу нашого знайомства, намалюємо портрет Хрюши й подаруємо йому? (Відповіді дітей.)

Вихователь. - А малювати ми будемо не фарбами, а пластиліном. Але спочатку треба розігріти наші пальчики.

Розминка для рук

(Пожартувати з дітьми виконуючи різні рухи, спонукати їх самих придумувати рухи для рук, відповідно до віршика.)

Жили-були поросятка

(Пружні стискання рук в кулачки.)

На галявинці біля ріки.

(Колові рухи-потирання долонями.)

Рано вранці прокидалися

(Імітування руками відкривання очей.)

Умивали п'ятачки

(Потерти ніс пальцями.)

Мили вушка й копитця.

(Потерти руками вуха і ніжки.)

Ох, і тепла водиця! (Оплески.)

Вихователь. – Я бачу, ви не тільки розігріли долоньки, а й посміхаєтеся. Що вам здалося смішним?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Приступаємо до створення портрету.

(Вихователь дає інструкції до виконання роботи у віршованій формі.)

Тулуб:                 Шматочок пластиліну на долоньку поклади,

А іншою долонькою зверху придави.

У ручках пластилін крутився,

У кульку швидко перетворився.

Приклали й притиснули,

Ручки наші не втомилися.

(Скатати кулю, розплющити її в центрі заготівки (на середині картонної основи намальоване коло), розмазати пластилін, не заїжджаючи за краї контуру.)

Очі:                      Вічка зробимо ми легко,

Наші ручки можуть все.

(Скачати дві кульки - горошини, із пластиліну чорного кольору, приліпити очі.)

Ніжки (копитця): Товсту ковбаску розкачаємо ми зараз,

Уперед - назад долоньки рухаються в нас.

(Скачати коротку товсту ковбаску, відокремити шматок на п'ятачок, що залишився розділити навпіл. Прикріпити ніжки під тулубом, стекою зробити надрізи - копитця.)

Хвостик:              Від великого шматка відщипніть шматочок,

                            І зробіть для Хрюши хвостик-крючечок.

(Скачати тонку ковбаску, прикріпити збоку й закрутити.)

Вушка:                 Кульку швидко ми скатаємо.

                            І у млинчик перетворимо,

                            Щоб вушка зробити,

                            Треба стекою розділити.

(Скачати кульку, приплюснути, розділити на чотири половинки, взяти два трикутники й прикріпити до основи.)

П'ятачок:             Знову кульку ми катаємо,

                            І в долоньках притискаємо.

                            Вийшов чок-так-чок

                            Акуратний п'ятачок.

(Скатати кулю, приплюснути, прикласти на тулуб. Для дітей, які швидко виконали завдання запропонувати прикрасити портрет за бажанням дітей бантиками або бісером. )

Вихователь. - От портрет готовий. І ми із задоволенням подаруємо його нашому гостю, але обов'язково, дітки, скажемо від кого: «Хрюші напам'ять від …».

(Діти дарують. Хрюша дякує.)

 

Інтегроване заняття

(на майданчику)

«Щоб не сумував майданчик»

для середнього дошкільного віку

 

Сфери Базового компонента: «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: навчати спостерігати за явищами природи; формувати оцінні судження, здатність аналізувати; розвивати спостережливість, увагу, мислення, здатність помічати невідповідності й розуміти їх кумедність; 

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами;

- емоційно-ціннісний розвиток: розвивати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи, власного продукту художньої діяльності; створювати умови для прояву позитивних емоцій дітьми за допомогою художнього слова;

- мовленнєвий розвиток: уловлювати римовані закінчення (у вірші); навчати орієнтуватися і активно використовувати слова-ознаки почуттів (сумує, радіє, дивується); розвивати вміння передавати словами свої враження; розвивати вміння добирати синоніми до слова веселий;

- художньо-естетичний розвиток: розвивати спостережливість, уміння бачити характерні естетичні ознаки; розвивати уяву, творчість; заохочувати до дизайнерської діяльності;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; спонукати  до експериментування у дизайнерській діяльності;

Матеріал: вірш «Новорічна плутанина», острівки снігу, що підтає, фарби, пензлики.

Попередня робота: малювання на снігу.

 

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)       

Вихователь. – Діти, чи не здається вам, що наш майданчик сумує? Погляньте: сірий, невеселий, деревця голі. Чому це він сумує? Як ви думаєте?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Так, я теж так думаю. Він сумує, бо сніжок тане. Ще учора наш майданчик був увесь у снігу: білий, красивий, на деревах «снігові калачі» лежали, а сьогодні уся красота майже розтанула. Що ж нам роботи? Як допомогти нашому майданчику?

(Пропозиції дітей: прикрасити, пограти, віршик розказати, пісеньку заспівати, ...)

Вихователь. – Зараз по черзі усе спробуємо. Давайте з веселого віршика почнемо: розкажемо, як ми розважалися на новорічні свята. Тільки вірш цей не простий, він називається плутанина. Слухайте уважно і скажіть, що не так, що ж переплутано:   

Новорічна плутанина

Височенні кучугури

Намела хурделиця,

Білим килимом пісок

Під дерева стелиться.

(Не пісок, а сніжок.)

Кімнату до свята

Малі прибирали,

На стінах і вікнах

Морквини чіпляли.

(Не морквинки, а цукерки.)

Іхав-їхав Дід Мороз

Через поле, через ліс,

І картоплю у мішку

Діточкам малим привіз.

(Не картоплю, а подарунки.)

Діда Мороза    

На свято чекали,

Берізку зелену

Вони прикрашали.

(Не берізку, а ялинку.)

До себе веселих

Гостей запросили

І тісто для борщику

Вже замісили.

(Не для борщику, а для тортику.)

А гості прийшли

І дітей привітали,

Коробку з бурульками

Подарували.

(Не з бурульками, а з гірляндами.)

Разом добре веселились,

Новий рік стрічали,

Всі співали, танцювали,

На портфелі грали.

(Не на портфелі, а на гітарі.)

Після свята всі надворі

Добре розважалися,

По сніжку пухнастому

На човні каталися.

(Не на човні, а на санях.)

 

Вихователь. – Ну що, як на ваш погляд, повеселішав майданчик?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. –  Тоді спробуємо пограти у гру.

Гра «Весела хустинка»

На горі росте калина,

В небі сонечко пливе,

У кого в руках хустина –

Веселе слово хай назве.

(Діти стають колом і передають хустинку. У кого хустинка «зупиняється», той каже веселе, жартівливе слово.)

Вихователь. – Ну що, як на ваш погляд, повеселішав майданчик? Що ви ще пропонували? Так, ви ще пропонували прикрасити. А чим же можна прикрасити?

(Пропозиції дітей: повісити прапорці, метеликів, кульки. Вихователь дістає фарби, показує дітям.)

Вихователь. – А якщо ми до цих сірих фарб додамо кольорових, майданчику буде веселіше?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Тоді беріть фарби та пензлики і починайте розфарбовувати наш майданчик.

(Діти малюють. Потім любуються своєю роботою і роблять висновок, що майданчик дійсно повеселішав.)

 

         СТАРШИЙ ДОШКІЛЬНИЙ ВІК

 

Інтегроване заняття

для дітей старшого віку

«Як Незнайка на конкурс збирався»

 

Сфери життєдіяльності: «Я Сам», «Природа», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати пізнавальну активність дітей, здатність формулювати оцінні судження; формувати знання про методи запам’ятовування скоромовок; формувати вміння створювати власні чистомовки гумористичного характеру;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати до ініціювання контактів, пропонування допомоги, налагоджені взаємодії;

 -             емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями; навчати адекватної реакції на успіх – неуспіх у діяльності;

- мовленнєвий розвиток: формувати уявлення про літературне мовлення, індивідуальні особливості мовлення та методи корекції; вчити граматично правильно складати речення; формувати вміння уловлювати римовані закінчення у чистомовках і самим добирати рими до поданих слів;  формувати вміння називати звуки, що повторюються у скоромовках; 

- художньо-естетичний розвиток: формувати вміння розуміти і пояснювати зміст гумористичних творів; спонукати створювати на основі зразка власні чистомовки; додавати текст за потрібною римою; формувати вміння відтворювати кумедність художніх образів у зображувальній діяльності;  

- креативний розвиток: формування почуття гумору; надавати простір для дитячої фантазії.   

Обладнання: вірші, чистомовки, скоромовки, ілюстрації,

Попередня робота: вивчення скоромовки «Ніс сміхунчик сміху міх».

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)       

Вихователь. – Одного разу Незнайка прочитав таке оголошення:

«Увага! Конкурс! Запрошуються всі, хто вміє гарно читати вірші. Переможцю – приз!»

Вихователь. – Не зміг Незнайка пройти повз такого оголошення. Він виріши обов’язково взяти участь у цьому конкурсі. Вивчив гарний вірш і прийшов до нас, щоб ми оцінили його підготовку.

Незнайка. – Доброго ранку, друзі. Я ось задумав одну річ. Хочу виступити на конкурсі із своїм віршем. Можете послухати?

Діти. – Читай! Із задоволенням послухаємо.

Незнайка.     – Кружляє ніжно-білий пух,

                      Міняє зайчик свій кожух,

                      Вдягає лиска рукавички,

                      Співають весело синички,

                      В барлозі ведмежа дріма,

                      Прийшла вже зимонька-зима.

Вихователь. – Гарного віршика ти вибрав, Незнайка, зимового. Видно полюбляєш ти зимоньку. Але, оскільки ти будеш приймати участь у конкурсі, то доведеться тебе покритикувати. От ми не зрозуміли: чи лиска – чи  миска, чи дріма – чи трима, чи міняє – чи ліняє.

Незнайка. – Діти, а що ж мені робити, щоб навчитися чітко вимовляти слова?

Вихователь. – Для цього є такі невеличкі віршики. Вони допомагають навіть артистам та дикторам радіо і телебачення.

Незнайка. – А як називаються ці віршики?

Діти. – Чистомовки та скоромовки.

Незнайка. – І вони навчать мене чисто і швидко вимовляти слова?

Діти. – Так!

Незнайка. – Навчіть мене, будь ласка.

Вихователь. – Тоді почнемо з чистомовок, а скоромовками займемося пізніше.

Ла-ла-ла, ла-ла-ла,

Зимонька-зима прийшла.

Лі-лі-лі, лі-лі-лі,

Раді діточки малі.

Лю-лю-лю, лю-лю-лю,

Бабу снігову зліплю.

Незнайка. – Це так цікаво і весело. Давайте ще промовляти чистомовки.

Вихователь. – А давайте разом складати чистомовки. Я буду починати, а ви продовжуйте.

Ду-ду-ду, ду-ду-ду,

Я по лісу тихо … (йду).

Ді-ді-ді, ді-ді-ді,

Тут берізки … (молоді).

Да-да-да, да-да-да,

Скаче білочка … (руда).

Де-де-де, де-де-де,

А грибів нема … (ніде).

Ди-ди-ди, ди-ди-ди,

Я іще прийду … (сюди).

Незнайка. – Я вже навчився сам складати чистомовки. Послухайте, що я придумав.

Ра-ра-ра, ра-ра-ра,

Дуже гарна в мене гра.

Ри-ри-ри, ри-ри-ри,

Впав ногами догори.

Жі-жі-жі, жі-жі-жі,

Швидко мчать із гірки лижі.

Жу-жу-жу, жу-жу-жу,

У заметі я сиджу.

Вихователь. – Які смішні у тебе виходять чистомовки. Діти, попробуйте і ви скласти смішні чистомовки.

(Творчість дітей.)

Вихователь. – Вам звичайно сподобалося складати чистомовки, а давайте ускладнимо завдання. Складіть чистомовки за малюнками.

Ти-ти-ти, ти-ти-ти,                    Ра-ра-ра, ра-ра-ра,

Ла-ла-ла, ла-ла-ла,                    Са-са-са, са-са-са,

Вихователь. – Діти, як ви думаєте, Незнайка вже чистіше почав вимовляти слова після таких вправ? Тоді, як і обіцяла, перейдемо до скоромовок. Але, щоб промовляти їх, треба знати декілька правил. Діти, розкажіть їх для Незнайки.

Діти. – 1. Спочатку повторюй повільно, чітко промовляй слова.

             2.                При кожному наступному повторюванні прискорюй темп, але чітко вимовляй слова.

             3.                Коли добре завчив скоромовку, набери в легені повітря і на видиху швидко промовляй. І так багато разів.

Вихователь. – Ну, спробуйте, навчіть Незнайку скоромовкам. А я вам допоможу.

Ніс сміхунчик сміху міх,

Сміх розсипався на сніг.

В. Лучук

(Діти, за наведеними вище правилами, повторюють скоромовку, яку вже раніше розучували.)

Незнайка. – Як цікаво придумані ці скоромовки. Однакові звуки в словах міняються місцями і через це слова непросто промовляти. Але я впорався.

Вихователь. – Тоді спробуйте ще:

Наполохать довелося

Лесі в лісі лиса й лося.

Лось – у ліс,

А з лісу – лис.

Леся – з лісу,

Лис – у ліс!

Г. Бойко

Незнайка. – Яка смішна скоромовка, щось я так і не зрозумів, хто – з лісу, а хто – в ліс?

Вихователь. – А ви, дітки, зрозуміли?

Діти. – Так!

Вихователь. – Куди ж біг лось? А хто біг з лісу? Звідкіля бігла Леся? А куди біг лис?

Незнайка. – Щось я все рівно не можу запам’ятати, хто куди біжить.

Вихователь. – Як же допомогти Незнайці?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Ми тобі допоможемо. Діти можуть зробити ілюстрації до цієї скоромовки і тоді усе буде зрозуміло.

(Діти малюють. Після виконання роботи показують Незнайці свої малюнки і повторюють скоромовку. Незнайка дає жартівливі коментарі до малюнків.)

Вихователь. – Незнайка, а ну ж прочитай нам свій віршик.

(Незнайка чітко читає вірш. Діти оцінюють.)

Вихователь. – Тепер можна і диктором на телебачення йти працювати. Бажаємо тобі успіху на конкурсі.

 

Інтегроване заняття

для старшого дошкільного віку

«Планета Веселун кличе на допомогу»

 

Сфери Базового компонента: «Я Сам», «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати здатність до усвідомленого сприймання об’єктів Космосу; розвивати розумові здібності дітей та логічне мислення; вправляти в створенні карти-плану, розвивати схематичне мислення; закріплювати знання дітей про пряму та зворотну лічбу у межах 10 та у побудові числового ряду;     

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції та мотиви (співчуття, бажання допомогти, радість); спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами, отримувати задоволення від виконаної роботи; 

- емоційно-ціннісний розвиток: формувати у дітей впевненість у собі; створювати позитивний психологічний клімат;

- мовленнєвий розвиток: закріплювати знання про назви компонентів Космосу; оперувати назвами засобів технічного зв’язку з Космосом; вживати слова, пов’язані з дослідженням Космосу людиною (космонавти, супутник, космічний корабель); утворювати прикметники, що характеризують риси характеру;  

- художньо-естетичний розвиток: спонукати до пошукової активності конструкторських рішень, використовуючи різноманітний матеріал (папір, природний, штучний та підручний матеріали); вправляти у прояві творчого ставлення до виконання практичних завдань;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору, вчити створювати свої оригінальні роботи.

Матеріал: аудіозапис сигналу, плакат «Сонячна система», карта маршруту, зірки з цифрами від 1 до 10, загадки, ребуси, картки-схеми двох видів: з предметами та рухами людини. 

Декорації: зірки.

Попередня робота: відгадування ребусів.

 

Хід заняття

(Діти сідають на килим півколом.)       

Вихователь. – Діти, послухайте, який тривожний сигнал дійшов сьогодні до нас.

(Звучить аудіозапис.)

«Планета Веселун! Планета Веселун!

У нас епідемія, у нас епідемія!

Допоможіть, хто може! Хто може, допоможіть!

Я залишився один!»

Вихователь. – У когось трапилась біда. Що ж робити? Так, треба допомогти. Перед тим, як вирушати в путь, треба дізнатися, а що ж це за планета така – Веселун? Чи знаходиться ця планета у нашій Сонячній системі?

(Розглядають плакат «Сонячна система». Називають планети, рахують їх кількість, роблять висновок, що планета Веселун знаходиться у іншій Галактиці.)

Вихователь. – А цікаво, якщо ми живемо на планеті Земля – то нас називають …(землянами), а як же називають жителів планети Веселун?

(Творча діяльність дітей: веселуни, веселята, веселунчики, …)

Вихователь. – Ви готові допомогти жителям планети Веселун? Не боїтеся? Сили вистачить? А покажіть свої м'язи.  О, гарні! Ви ж усі вранці зарядку робите. Молодці! Але ж космонавти мають бути не тільки сміливими і сильними, а й розумними і кмітливими. Ви такі? Давайте перевіримо. З центру підготовки космонавтів мені прислали листа з тестовими завданнями на отримання звання космонавта-рятівника.

(Вихователь дістає лист з завданнями.)

«Центр підготовки космонавтів».

Виконавши усі ці завдання,

 ви отримаєте сертифікат космонавта-рятівника.

І.    Відгадайте, про які небесні об’єкти йдеться у цих віршованих рядках:

Поле це – не під ногами,

Поле це – зверху над нами,

Велике поле, неміряне,

Засіяне зернинами.

Вдень вони зникають,

А вночі – сіяють.

(Небо, зірки)

Великий сонях в небі,

Квітне багато літ.

Квітне зимою, влітку,

Але не має жодну насінинку.

(Сонце)

Вночі на небі один

Золотистий апельсин.

Два тижні пролетіли,

Апельсина ми не їли.

Але у небі залишилась тільки

Апельсинова долька.

(Місяць)

ІІ.   На іншій планеті вам можуть зустрітися якісь незвичайні речі, якісь символи. Наприклад, ось такі. Що ж це може означати? На що схоже?

 

 

                                        Окуляри, штанга, самокат, велосипед.

                                            

                             Гора, лист, веселка.                                                              

                                     

                                      Стрічка, змія, річка, гірки.

 

 

 
   

    Телевізор, ящик, шафа, вікно. 

 
   

   Сонце, планета, колесо, бублик.

ІІІ.                 Майбутні космонавти повинні обов’язково знати, на чому можна літати, а на чому – ні.

Гра «Літає – не літає»

Вихователь. – Якщо я назву слово, що «літає» - показуєте це відповідними рухами рук, а якщо «не літає» - нічого не показуєте. Але будьте уважні, щоб не заплутались.

Літак літає?

Стіл літає?

Орел літає?

Крокодил літає?

Птах літає?

Вертоліт літає?

Бегемот літає?

Горобчик літає?

Ракета літає?

ІV. Майбутнім космонавтам треба розуміти мову інопланетян та вміти читати їх слова. 

(Діти відгадують ребуси.)

Вихователь. – Ви молодці, виконали усі тестові завдання. Тож отримуєте сертифікат космонавтів-рятівників. Вітаю вас.

(Вихователь аплодує дітям.)

Вихователь. – Тепер треба зробити правильний розрахунок і прокласти на карті маршрут стрілочками від зірки до зірки.

(Вихователь заздалегідь готує карту, на якій намальовані: Земля, планета Веселун та зірки з цифрами. Дітям потрібно прокласти маршрут стрілочками від зірки з цифрою 1 до зірки з цифрою 10.)

Вихователь. – Маршрут прокладено, тож можна летіти. Але, я думаю, за вами ж будуть скучати батьки? Ось вам така задачка-жарт:

- Ви відправляєтеся в космічну подорож на 5 днів. Скільки конвертів вам потрібно з собою взяти, щоб кожного дня посилати додому листа?

(Відповіді дітей. П.В. У космосі листи не потрібні, немає листонош.  Зв'язок із Землею підтримується за допомогою радіо та телебачення, а сигнал приходить з супутника.)

Вихователь. – Вирушаймо в путь. Тримаємо курс по зіркам.

(Супроводжують слова відповідними діями.)

Підготували ракету до старту,

З'єднали контакти,

Запустити двигуни,

Починаємо зворотній відлік:

10, 9, …, 1

Пуск!

Вихователь. – У космосі усе перебуває у стані невагомості і нібито літає. І ми з вами теж, нібито літаємо.

(Діти імітують стан невагомості і рухаються по зіркам-цифрам від1 до 10, які закріплені у різних місцях групи.)

Вихователь. – Ми прибули на планету Веселун. А ось і її мешканець.

(Стоїть саморобка з пластикових стаканчиків.)

Вихователь. – Який він?

(Відповіді дітей: добрий, веселий, привітний.)

Вихователь. – А чому ж він один? Де інші?

(На столах приготовлені: пластикові стаканчики, смужки кольорового паперу, палички – це частини майбутніх веселих чоловічків. Вихователь звертає на них увагу.)

Вихователь. – Що ж з ними трапилось? Захворіли?

(Відповіді дітей: епідемія, потрапив вірус, захворіли, …)

Вихователь. – Чим же допомогти? Ми можемо їх полагодити? Тоді починаємо.

(Діти роблять веселих чоловічків. Ставлять біля першого чоловічка. Вихователь звертає увагу, що біля них лежать якісь картки.)

Вихователь. – Що це? Мабуть, жителі планети Веселун дякують вам і хочуть з вами потанцювати.

Гра «Веселі чоловічки»

(Діти відтворюють рухи зображені на картках.)

Вихователь. – Веселий таночок, гарно пожартували, але вже час повертатися додому, на планету …(Земля). Давайте запросимо веселих чоловічків до нас у гості.

(Діти запрошують і беруть у руки свої роботи.)    

Вихователь. – Тримаємо курс за зірками. З якої починаємо? (10)

(Діти імітують політ: від зірки 10 до зірки 1.)

Вихователь. – Наша подорож закінчилась. Ви молодці!

 

Інтегроване заняття

для старшого дошкільного віку

«Чудова гра «ГуморЛенд»

 

Сфери Базового компонента: «Я Сам», «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: продовжувати знайомити дітей з гумористичною поезією сучасних українських поетів; підтримувати інтерес до гумористичних творів; розвивати пізнавальні та розумові здібності дітей, здатність аналізувати, робити умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку, формулювати оцінні судження; розвивати вміння встановлювати прості зв’язки між явищами і предметами; розвивати символічну та схематичну функцію мислення; вправляти в умінні користуватися схемами;

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами, отримувати задоволення від виконаної роботи; 

- емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями, насичувати життя приємними враженнями; створювати позитивний психологічний клімат;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння слухати й розуміти сприйняті на слух вірші та передавати словами свої враження від них; формувати вміння граматично правильно поєднувати слова в своєму мовленні, розуміти значення складних слів;

- фізичний розвиток: розвивати рухові навички та якісне їх виконання; розвивати рухові якості – швидкість, спритність, почуття рівноваги;  

- художньо-естетичний розвиток: збагачувати запас літературних художніх вражень від слухання віршів гумористичного характеру; розвивати творчу уяву; спонукати до пошукової активності конструкторських рішень,

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; надавати можливість виявляти творчу ініціативу.

Матеріал: карта-гра, картки з другою половиною малюнка, «акваріум» з цифрами, картки з символічними руховими діями людини, ребус, лічильні палички.   

Художня література: вірші: А. М’ястківський «Зайчик місяця надгриз»,  А. Григорчук  «Переплутанка», О. Коваленко «Цибуля й хрін», М. Петренко «Бігла полем ковбаса», Т. Коломієць «Хитра казка».

Попередня робота: відгадування ребусів.

 

Хід заняття

Вихователь. – Діти, який у вас сьогодні настрій? Що ви відчуваєте, коли у вас хороший настрій? А коли поганий? А що треба робити, щоб поліпшити настрій?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Я пропоную вам пограти у нову гру, яка називається «ГуморЛенд». Як ви розумієте назву гри? З яких двох слів складається назва? Що означає слово «гумор»? А що означає слово «ленд»? Хто у нас вивчає англійську мову, підкажіть нам? Що ж будуть означати ці два слова разом?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Тут на грі напис є:

Можеш гру ти цю почати,

Якщо любиш жартувати,

Сміятись, інших веселити,

І з усіма дітьми дружити.

(Обговорення відповідності гравців до змісту вірша, тобто до умов гри.)

Вихователь. – Ну що, пограємо в гру? Відкривайте, що тут є?

(Відповіді дітей: ігрове поле, кубик, половинки картинок, картки з «веселими чоловічками», «акваріум», ребус, правила гри.)

Вихователь. – Давайте зручно розкладемо все і почитаємо правила гри.

Якщо кубик ти кидаєш,

На різні вулиці потрапляєш.

Сміливо вулицями йди,

Веселі жарти там знайди.

Якщо малюночок  з'єднаєш,

То в гру цю правильно ти граєш. 

(Діти кидають кубик. Люба цифра на кубику приведе на першу вулицю. Діти читають назву «Небувальна».)

Вихователь. – (читає напис):

А тут диво-дивина,

Зветься небувальщина.

Цього ніколи не було,

І не може статися.

Вихователь. – Яка цікава вулиця. Погляньте, а що це намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Небувальній), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Зайчик місяця надгриз

Чи тепер, чи колись –

Із солодким хрустом.

Зайчик місяця надгриз –

Думав, що капуста.

Місяць скік та й утік

В небо синє-синє.

Не кружок-колобок –

Тільки половина.

Де хмарки – не пусто.

Зайчик місяця надгриз –

Думав, що капуста.

А. Мястківський

Вихователь. – Діти, про щ цей вірш? Чому ви посміхались, коли слухали його? Але як же зайчик зміг дістатися неба й надгризти місця? Дивина. Напевно йому було дуже смачно? Як про це розповідається у вірші? Як зайчик їв? (З солодким хрустом.) Чому зайчик так вчинив? (Він переплутав місяць з капустиною.) Напевне вони між собою чимось схожі? Чим саме, як ви думаєте? (Капустина кругла, як повний місяць.) А могло б таке насправді бути, щоб зайчик надгриз місяць? Ні, звичайно. Тому вірш, у якому йдеться про те, чого ніколи не було і не може статися називають небувальщиною, або небилицею.

(Кидають кулик. Потрапляють на атракціон «Підводне царство». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

В підводне царство вирушай,

Потрібні цифри відшукай.

Вихователь. – А де ж підводне царство знаходиться?

(Діти здогадуються, що це «акваріум». Шукають на малюнку зашифровані цифри. Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на другу вулицю. Діти читають назву «Переплутанка».)    

Вихователь. – (читає напис):

А тут диво-дивина,

Справжня плутанина.

Треба розібрать тобі,

Що тут правда, а що ні.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Мабуть, це художник щось переплутав. Що? Але ж ми з вами на вулиці … (Переплутанка), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Переплутанка

От так диво-дивина –

Виріс ріг у кабана.

Льоха вбралася у пір’я,

Пси порили все подвір'я.

А цаписько в курнику

Заспівав: «Кукуріку!»

Лізуть горобці під квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

Кіт у кошику несеться,

А індики на воді

Плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені:

Де тут правда, а де ні. 

А. Григорчук

Вихователь. – Чому ви засміялися? Справді, в цьому вірші все переплутано? Що саме? (Діти пригадують.) Так, усі тварини роблять не свою справу. Це виглядає дуже дивно. І навіть сам поет дивується з того. Як він про це написав у вірші? (Диво-дивина.) Усе тут переплуталось, тому й зветься ця вулиця Переплутанкою.

(Кидають кубик. Потрапляють на атракціон «Веселі тваринки». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

Лічильні палички візьміть,

Веселу тваринку складіть.

Вихователь. – Давайте поділимося на стільки груп, скільки у нас комплектів лічильних паличок. (На чотири.)

(Діти діляться, виконують завдання по групкам.)

Вихователь. – Які цікаві тваринки. Розкажіть про них.

(Діти розповідають, яких тваринок вони виклали. Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на третю вулицю. Діти читають назву «Гуморескова».)    

Вихователь. – (читає напис):

У цих віршах гумористичних,

Ситуації незвичні.

Тому вони веселі,

Жартівливі і кумедні.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Гуморесковій), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Цибуля й хрін

Раз цибуля вийшла з хати –

Хто їй стрівся, мусив чхати.

Тут назустріч раптом хрін –

Всім крутив у носі й він.

Одне одного зачули

І удвох ого як чхнули!..

О. Коваленко

Вихователь. – Діти, вам було смішно, коли слухали вірш? Чому? Якими словами говориться в ньому про те, що хрін з'явився несподівано? (Тут назустріч раптом хрін.) Чим особливі цибуля і хрін? (Від цибулі і хрону всі чхають.) Якими словами поет пише про це? (Про цибулю: «хто їй стрівся – мусив чхати», про хрін: «всім крутив у носі він».) Так кажуть, коли свербить у носі від того, що нюхають хрін, цибулю, часник, перець. А що ж сталося, коли зачули одне одного цибуля і хрін? Якими словами поет каже у вірші про те, що вони чхнули дуже сильно? (І удвох ого як чхнули!) Діти, нам із вами було весело, бо письменник пожартував, вигадавши кумедну ситуацію. Ось такі вірші, у яких розповідається про веселі, гумористичні ситуації, називають гуморесками.

(Кидають кубик. Потрапляють на атракціон «Веселі чоловічки». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

Ручки, ніжки розімни

Певні рухи  повтори.

Гра «Веселі чоловічки»

(Діти відтворюють рухи зображені на картках. Ускладненням гри є повторення по черзі рухів на парних картках: 1 – 2 , 3 – 4,
5 – 6, 7 – 8. Можна виконувати під музику.)

Вихователь. – Який веселий атракціон. Вам сподобалось?

(Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на четверту вулицю. Діти читають назву «Оживальна».)    

Вихователь. – (читає напис):

Слова, що сюди потрапляють,

Раптом зразу оживають.

І дерева, і трава,

Навіть сир і ковбаса.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Оживильній), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш:

Бігла полем ковбаса

Бігла полем ковбаса –

Ковбаса шукала пса.

Сир шукав свою ворону –

Заглядав під кожну крону.

До ведмедя у барліг

Вулик з медом сам прибіг.

Он капуста – цілий ряд! –

Поспішає до зайчат.

А до мене через двір

Отакенний біг пломбір,

За пломбіром – ескімо, -

Ми з Оленкою з'їмо.

М. Петренко

Вихователь. – Про що цей вірш? Чому вам смішно? Так, мені теж видалося смішним, що продукти поводяться, немов живі істоти. А такими живими їх роблять слова-живинки. Там, куди ці слова потрапляють, усе оживає: і трава, і квіти, і дерева, і вітер, і сонце, і навіть ковбаса, сир та морозиво – як у вірші. А що ще у цьому вірші викликало сміх? (Відповіді дітей.) Так, смішно, що всі роблять протилежні дії, а не ті, до яких ми звикли: не пес шукав ковбасу, а навпаки, не ворона шукала сир, а навпаки. Цікаво, а який був пломбір – великий чи маленький? Які слова використав поет? (Отакенний пломбір.) Це означає дуже великий. Що ж роблять продукти у цьому смішному віршику? Пригадаємо слова-живинки.

(Вихователь читає вірш вдруге.)

Вправа «Слова-живинки»

Вихователь починає рядок, а діти закінчують його, промовляючи образні вирази.

(Кидають кубик. Потрапляють на атракціон «Веселий ребус». Читають напис.)

Вихователь. – (читає напис):

Поміркуй, не поспішай,

Яке тут слово відгадай.

Вихователь. – Скільки у нас ребусів. (Чотири.) Поділіться на групки.

(Діти розгадують ребуси.)

Вихователь. – Який цікавий атракціон, він для кмітливих дітей. Для таких, як ви.

(Коли завдання виконано, кидають кубик. Потрапляють на п’яту вулицю. Діти читають назву «Хитроказкова».)    

Вихователь. – (читає напис):

Якщо хочеш далі йти,

Мою казку повтори.

Вихователь. – Цікава вулиця. А що тут намальовано?

(На ігровому полі тільки половина малюнка.)

Вихователь. – А що ж може бути на другій половині малюнка7

(Припущення дітей, обґрунтування.)

Вихователь. – Потрібно знайти другу половину малюнка.

(Знаходять, прикладають, малюнок кумедний. Розглядають, роблять коментарі.)

Вихователь. – Чи може справді таке бути? Чому? Але ж ми з вами на вулиці … (Хитроказковій), а тут все можливе. Погляньте, біля цього кумедного малюнка з'явився вірш-казка. Але казка ця незвичайна, а хитра:

Хитра казка

Казку хочете смішну?

Зараз я її почну:

Жив на світі сивий дід,

На плиті варив обід,

На кривий ослін сідав,

Що зварив, усе з'їдав,

Горщик мив і миску мив.

На плиті обід варив,

На привий ослін сідав,

Що зварив, усе з'їдав,

Горщик мив і миску мив,

На плиті обід варив …

Ой і хитра казка ця,

Бо не видно їй кінця,

Доки дід на світі житиме,

То усе обід варитиме.

Т. Коломієць

Вихователь. – Чому ви засміялись? Що робив дід? Чому поетеса називає казку хитрою, смішною? (Читає вдруге.) Діти, ось зараз я починатиму рядок, а ви продовжуйте. Жив на світі …

Вихователь. – Це якась пастка у грі, так можна ніколи не закінчити грати. Кидайте кубики.

(Обійшовши всі вулиці потрапляємо на кінець гри. Читаємо напис.)

Гру ти можеш закінчити,

І сюрприз від мене получити.

(Діти отримують пригощення.)

 

 

 Інтегроване заняття

для старшого дошкільного віку

«Подорож у казку»

 

Сфери Базового компонента: «Я Сам», «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: формувати вміння спостерігати, концентрувати увагу, розмірковувати, аналізувати, робити умовиводи; формувати вміння користуватися набутими знаннями, знаходити шляхи для розв’язання завдань; розвивати образне мислення, увагу;                                             

- соціально-моральний розвиток: розвивати у дітей соціальні емоції; спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами, отримувати задоволення від виконаної роботи; 

- емоційно-ціннісний розвиток: збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями; розширювати та поглиблювати уявлення про людські переживання; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння слухати й розуміти сприйняті на слух повідомлення, вірші, завдання; формувати вміння граматично правильно поєднувати слова в своєму мовленні та логічно будувати свою розповідь;

- фізичний розвиток: удосконалювати трудові навички, добираючи для цього адекватні прийоми та засоби;

- художньо-естетичний розвиток: збагачувати запас літературних художніх вражень від слухання віршів гумористичного характеру; вправляти в інтерпретації художніх образів, виходячи з засвоєних моральних норм та правил; розвивати творчу уяву;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; надавати можливість проявляти творчу ініціативу;

Матеріал: книги, конверти, запис голосів природи, магнітофон, 3 миски різного розміру, 3 ложки, 3 стільці, набір дитячих фотографій, половина альбомного аркуша на кожну дитину, кольорові олівці, книжки-вкладиші для фотографій.

Література: Г. Машкова «Ворони і горобець», вірші-пастки.

Декорації: дерева, лісовий будиночок.

 

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)       

Вихователь. - Діти, сьогодні нас очікує незвичайна подорож. Ми з вами відправимося в казку. А скажіть, звідки беруться казки?

Діти. - Їх придумують, пишуть письменники, казкарі, чарівники:

Вихователь. - Правильно. Пропоную вам відправитися в подорож по казках. Для цього потрібно закрити очі й сказати:

Тілі - тілі - тілі - бім,

Відкривайся казки дім!

(Діти вимовляють чарівні слова, відкривають очі. Звучить запис голосів лісових птахів.)

Вихователь. - Діти, ось ми й у казці. Це - казковий ліс, у ньому все незвичайне. Чуєте, співають лісові казкові птахи?

Діти. - Так.

Вихователь. - А які ви знаєте казки, у яких герої потрапляють у ліс?

Діти. – «Маша й ведмідь», «Три ведмеді»,  «Колобок»,  «Вовк і семеро козенят».

Вихователь. - Молодці! Багато ви знаєте казок. Ну, а тепер  ходімо далі. Ой, дивіться, прохід закритий, стежка завалена великою стопкою книг! Як же нам пройти далі?

Діти. - Потрібно книги скласти в стопочку.

Вихователь. – Давайте складемо.

(Діти розкладають книги в стопки й знаходять конверт.)

Вихователь. - Дивіться, діти, конверт! А що кладуть у конверти?

Діти. - Листи, листівки:

Вихователь. - А для чого потрібні листи?

Діти. - Щоб привітати кого-небудь, запросити в гості, повідомити що-небудь важливе.

Вихователь. - Правильно, молодці! От і нам, напевно, хтось хоче сказати щось важливе! Давайте прочитаємо.

(Відкривають конверт, читають лист.)

«Здрастуйте, маленькі мандрівники! Раз ви знайшли цей лист, значить зіткнулися з першою перешкодою, що я для вас придумав. Я - Чарівник Плутанина! Я завжди й скрізь усе переплутую! Бажаєте прогулятися по казці - значить вам потрібно вирішити усі завдання! До скорої зустрічі!»

Вихователь. - Діти, з нами вирішив пограти Чарівник Плутанина! Як він написав: «Я завжди все переплутую». От і зараз тут він щось переплутав. Подивіться уважно! Що роблять книжки у лісі?

Діти. - Книги! Їх не буває в лісі!

Вихователь. - А де повинні знаходитися книги?

Діти. - У бібліотеці, у магазині, у будинку, на полиці, у шафі.

Вихователь. – Погляньте, діти, мені здається у цій книзі теж усе переплутано.

(Вірші ілюстровані відповідними переплутаними картинками.)

Всіх напуває молоком,

Усіх годує сиром,

Вдячна їй уся сім'я, -

Це наша добрая …

(корова, а не свиня)

Дуже голосно гавкає –

Так чужих вона відлякує.

Зве хазяїна у гру,

Хто ж це, діти?

(собака, а не кенгуру)

Ловить ввечері мишей,

Розважа вона дітей,

І за це на канапі,

Спать дозволяють …

(котику, а не мавпі)

Кожен у світі повинен знать,

Два додати два буде …

(чотири, а не п’ять)

Клюшкою по шайбі,

Увага! Гол!

Гра називається

Просто …

(хокей, а не футбол)

Вихователь. - Молодці! Думаю, із цим завданням Чарівника Плутанини ми справилися. Ну що, пішли далі? Ах, яке свіже повітря в лісі, як красиво співають птахи.

(Аудіозапис голосів лісових птахів.)

Вихователь. - А яких ви знаєте птахів, що живуть у лісі?

Діти. - Дятел, соловей, зозуля, …

Вихователь. - Правильно, молодці! А які птахи живуть у парку?

Діти. – Горобець, ворона, …

Вихователь. – Послухайте яка пригода сталася з ними. 

Ворони і горобець

Дві ворони в парку стрілись

За скоринку посварились.

Горобець мирить їх став -

Сам скоринку ту склював.

Г. Машкова

Вихователь. – Доки розмовляли, йшли, до будиночку прийшли.

(Вихователь із дітьми підходять до лісового будиночку, на будиночку знову конверт.)

Вихователь. - Діти, дивіться, лісовий будиночок! А в яких казках герої потрапляють у будиночки або хатинки в лісі?

Діти. – «Три ведмеді», «Маша й ведмідь», …

Вихователь. - Ой, дивиться, знову лист від Чарівника Плутанини! 

(Читають лист.)

«Привіт, пам'ятаєте казку «Маша й ведмідь»? Я там теж усе переплутав. Послухайте й спробуйте допомогти Маші. Маша дружила з ведмедем і часто ходила до нього в гості. У черговий раз, збираючись відвідати свого друга, Маша напекла пиріжків і поклала їх у вузлик. Вона довго йшла через густий ліс, випадково зачепилася вузликом за кущ - він порвався, пиріжки розсипалися. Як Маші донести їх до будинку, де живе ведмідь?»

Діти.(можливі відповіді) Скласти пиріжки в руки, покликати кого-небудь на допомогу, зав'язати місце розриву вузликом, покласти пиріжки в пакет.

Вихователь. – А що ж переплутав Чарівник Плутанина у цій казочці?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Діти, як ви думаєте, могла Маша справді подружитися з ведмедем?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Давайте придумаємо продовження казки «Маша і ведмідь».

Діти.(з допомогою вихователя) Маша дуже зраділа, що повернулася додому. Але усе ніяк не могла забути про ведмедя. Маші стало шкода його. Мабуть у ведмедя зовсім немає друзів, мабуть йому сумно у лісі одному. І він так любив Машини пиріжки. Аж чує дівчинка, хтось стукає у ворота. Вийшла Маша, а там ведмідь стоїть з кошиком лісових ягід. І каже він: «Вибач мені, Маша, я так вчинив, бо мені дуже сумно одному жити. Давай з тобою дружити? Маша вибачила ведмедя і запросила його на чай з пиріжками.       

Вихователь. - Молодці! Ви не тільки справилися із завданням Чарівника, а й допомогли ведмедю знайти друга. Ну, що, давайте, нарешті, увійдемо у хатинку! Ой, який тут безлад. Знову Чарівник Плутанина попрацював. Давайте трішки приберемося!

Фізхвилинка «Знайди потрібне місце».

Наш Чарівник Плутанина,

Усі речі скрізь поплутав,

Щоб порядок навести

Попрацюєм я і ти!

(Діти прибираються в казковому лісовому будиночку.)

Вихователь. - Діти, дивіться! Три миски: велика, середня, маленька, три ложки, три стільці. З якої це казки?

Діти. – «Три Ведмеді»!

Вихователь. - Вірно! От ведмеді зрадіють, що в їхньому будиночку все чисто й красиво! Ой, дивіться, знову лист!

(Читають лист.)

«Ну, діти, молодці! Всі мої задачки вирішили, усе розставили по своїх місцях! От вам остання задачка. Я переплутав усі ваші фотографії. Розкладіть їх у стопочки залежно від часу: минулий: коли ви були зовсім маленькі, теперішній: які ви зараз та майбутній: якими ви станете. А якщо чогось не вистачає, то домалюйте! Щасливо!»

Вихователь. - От який витівник, цей Чарівник Плутанина! Ну що, вирішимо його останню задачку?

Діти. - Так!

(Діти розкладають фотографії в потрібній черговості: дитина маленька, «середня» (як зараз), «велика» (у майбутньому). Фотографій майбутнього немає, тому діти малюють їх самі, вибираючи собі професію.)

Вихователь. - Які чудові ви вийшли в майбутньому! Розкажіть, якою професією ви будете володіти!

(Відповіді дітей.)

Вихователь. - Молодці! Ви дуже добре попрацювали, вирішили всі задачки Чарівника Плутанини! Але прийшов час повертатися з казки у садочок Для цього потрібно знову закрити очі й вимовити чарівні слова:

Казка, двері закривай!

У дитсадок нас відпускай!

(Діти вимовляють чарівні слова, перестає звучати запис голосів природи.)

Вихователь. - Ну що, діти, сподобалося вам наша подорож?

Діти. - Так!

Вихователь. - Спасибі вам за виконану роботу. Молодці!

   

Інтегроване заняття

(на майданчику)

«На все свій час»

для старшого дошкільного віку

 

Сфери Базового компонента: «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: розвивати пізнавальні та розумові здібності дітей, здатність аналізувати, робити умовиводи, формувати оцінні судження; розуміти кумедність ситуації художнього твору; навчати спостерігати за явищами природи, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;  

- соціально-моральний розвиток: розвивати соціальні емоції; викликати потребу у спілкуванні з дітьми різного віку; спонукати до ініціювання контактів;

- емоційно-ціннісний розвиток: створювати умови для прояву  чутливості;  викликати у дітей позитивні емоції від художніх творів та образотворчої діяльності; виховувати почуття гідності;

- мовленнєвий розвиток: вчити орієнтувати у назвах етичних (гумор, захоплення) та інтелектуальних (інтерес, подив); формувати вміння вживати слова-ознаки своїх ставлень до об’єктів природи, людей, себе; формувати вміння уважно слухати вірші, невеличкі оповіді; спонукати запам’ятовувати прізвища письменників;

- художньо-естетичний розвиток: формувати вміння зіставляти художні твори з дійсністю; спонукати брати участь у бесіді за змістом художніх творів; розвивати творчі здібності, уяву, інтерес до образотворчої діяльності; 

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; заохочувати до експерименту;

Матеріал: оповідання В. Сухомлинського «Як Оленка хотіла весну наблизити», фарби, пензлики.

Попередня робота: читання казки «Дванадцять місяців».

 

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)       

Вихователь. – Нашим малюкам з ясельної групи дуже хочеться, щоб вже прийшла весна. Ні, це не значить, що йми не подобається зима … дуже подобається, бо зимою можна гарно розважатися. А як?

(Відповіді дітей: кататися на санчатах, лижах, ковзанах, грати в сніжки, ліпити снігову бабу, …)

Вихователь. – Так! Це все дуже весело. Але ж вони зовсім ще маленькі, їм важко ходити по великим сніговим наметам, морозець щічки щипає, а малюки такі ж нетерплячі, зовсім як Оленка в оповіданні Василя Сухомлинського «Як Оленка хотіла весну наблизити». Послухайте.

На стіні висить відривний календар. Оленка маленька, й їй усього три рочки, але вона знає: щодня з календаря відривають один листочок. Вона просить бабусю:

- Покажіть, де буде весна.

Бабуся ї показує. Оленка сумує: як багато листочків ще треба відірвати.

Вночі вона тихенько встала, та й ну відривати один по одному листочки. Аж до весни відірвала. Зібрала їх усі, поклала під подушку й заснула. І приснилася їй весна.

Прокинулася на світанку. Підійшла до бабусиного ліжка.

- Бабусю, вставайте, вже весна прийшла!

Вихователь. – Чи вважаєте ви Оленку кумедною? Що кумедного вчинила дівчинка Оленка? Чи прискорила б вона цим прихід весни? Чому ні?  

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Так, час від календарних листочків не залежить. Ми з вами розуміємо, що на все свій час, такий закон природи. Але ж малюки з ясельної групи ще маленькі і не розуміють цього. Та ми можемо їх розвеселити й підняти настрій весняними малюнками. Пам’ятаєте, нещодавно ми читали цікаву казку, де серед зими, на лісовій галявині з'явилися весняні квіти? Пригадайте назву цієї казки? 

(Відповіді дітей: «Дванадцять місяців».)

Вихователь. – А хто автор цієї казки?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Які ж квіти з'явилися на лісовій галявині

(Відповіді дітей: проліски.)

Вихователь. – Опишіть цю квітку, яка вона.

(Діти описують.)

Вихователь. – Давайте ми з вами перетворимося на чарівних казкових героїв і нехай у нас серед зими з'явиться галявина з весняними квітами.  

(Діти малюють проліски на снігу.)

Вихователь. – Погляньте, яка красива галявина у нас з'явилася серед зими. Погляньте, скільки діток прийшли подивитися на вашу галявину з пролісками. Подивіться на їхні радісні обличчя. Їхні усмішки - це ваша заслуга

Добра усмішка весела, наче сонечко в оселі,

Посилає нам привіт – і стає добрішим світ.

Усмішки, усмішки – промінці малі,

Дарують людям радість і щастя на землі!

(Діти разом водять хоровод навколо галявини, грають.)

  

Інтегроване заняття

(на майданчику)

«Ой не жарти ...»

для старшого дошкільного віку

 

Сфери Базового компонента: «Природа», «Люди», «Культура».

Мета за лініями розвитку:

- пізнавальний розвиток: формувати вміння спостерігати за об’єктами природи, аналізувати результати дослідницької діяльності; формувати вміння порівнювати, виявляти схожість та відмінність; розвивати вміння бачити кумедне у художніх творах; розвивати творчу уяву, увагу, нестандартне мислення;

- соціально-моральний розвиток: спонукати керуватися у спільній діяльності груповими інтересами;

- емоційно-ціннісний розвиток: розвивати вміння емоційної регуляції поведінки та діяльності; сприяти засвоєнню еталонів взаємин з іншими людьми;

- мовленнєвий розвиток: формувати вміння інтонаційно передавати фрази персонажів; розвивати вміння добирати синоніми до слова добрий;

- фізичний розвиток: спонукати до рухової діяльності; виховувати самостійність у рухливій грі, взаємодопомогу, коректне ставлення до ровесників; 

- художньо-естетичний розвиток: збагачувати запас літературних художніх вражень; розвивати виразне літературне мовлення; виховувати зацікавленість до підготовки, діяльності та виконання учасниками своїх ролей;

- креативний розвиток: розвивати почуття гумору; заохочувати до експериментально-дослідницької діяльності.

Матеріал: вірш Л. Повх «Ой не жарти …», сніг, маски: гусака, ворони, снігура, ведмедя, лінійки, палички.

Попередня робота: підготовча робота з кількома дітьми до інсценування вірша дітьми (вивчення вірша, ролей).

Хід заняття

(Діти стоять півколом.)       

Вихователь. – Діти, подивіться, як красиво на нашому майданчику. Все навколо біле-біле. А що це за диво, так прикрасило все навкруги.

(Відповіді дітей: сніг.)

Вихователь. – Послухайте та подивіться, який віршик вам приготували ваші друзі.

(Діти розповідають та інсценують вірш.)

Ой не жарти …

Ой, не жарти, не сміх –

Уночі випав сніг.

Вийшов рано в двір Гусак,

Міряв сніг і так, і сяк.

І поважно мовив він:

- Випав сніг до колін.

Ворона снігом побрела:

- Ні! Тут буде до  крила!

Вийшов міряти Снігур –

По двору з кінця в кінець,

Пострибав він – гоп та гоп!

Каже:

- Сніг по самий дзьоб!

Л. Повх

Вихователь. – Сподобався вам віршик? Я бачила, що ви посміхалися. Чому?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – А от мені цікаво, а чим же міряють сніг зайчики? А покажіть як. А лисички? А покажіть як. А лосі? А покажіть як. А дикі кабани? А покажіть як. А ведмедики?

(Про ведмедика питання-пастка. Ведмедики зимою сплять, але діти обов’язково «попадуться».)

Вихователь. – А хто розбудив ведмедика? Що робить ведмедик зимою?

(Вихователь вдягає маску ведмедика на дитину і шепоче, щоб ричав, як ведмедик і сердився.)

Вихователь. – Ой, що ж робити, ведмедика розбудили? Гляньте, як він сердиться. Чим же його заспокоїти?

(Пропозиції дітей: пожаліти, заспівати колискову, пограти, заспокоїти.)

Вихователь. – А заспокоїти завжди можна добрим словом.

Гра «Хустинка добра»

(Діти стають колом і передають хустинку. У кого хустинка «зупиняється», той каже ведмедику добре слово.)

На горі росте калина,

В небі сонечко пливе,

У кого в руках хустина –

Добре слово хай назве.

Вихователь. – Погляньте, ведмедик вже посміхається. Чому?

(Відповіді дітей.)

Вихователь. – Йди ведмедик далі спати, ми тебе не будемо турбувати. Приходь до нас весною.

Вихователь. – Дітки, згадайте наш віршик. Скільки ж снігу наміряв Гусак? А Ворона? А Снігур? А чим ми можемо поміряти?

(Відповіді дітей: ногами, паличками, лінійками.)

Вихователь. – Давайте попробуємо. Виберіть самі, чим будете міряти.

(Діти вибирають, міряють, називають цифри на лінійці,  порівнюють один з одним.)

Вихователь. – А у цьому заметі, яка глибина?

(Вихователь нагребла невеличкий замет. Діти міряють, називають цифри на лінійці. Вихователь пропонує теж зробити намети, поміряти у кого більший.)

Гра «Чий намет більший»

 

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСІТЬ

 

КАЗКА ПРО ВЕРЕДЛИВЕ МИШЕНЯ

(За мотивами казки С. Маршака «Дурне мишеня»)

 

(Дійові особи: автор, мама-мишка, синок-мишка, курка, півень, курчата, жабка, свинка-мама, свинка-синок, коза, киця).

   

Вихователь:           - Мишка ввечері співала:

Мама-мишка:         - Спи, маленьке! Замовчи!

                              Дам тобі шматочок сала,

                              І цукерочок смачних.

Вихователь:           - Мишеня пищіть спросонку:

Синок-мишка:        - Ти співаєш дуже тонко,

                              Ти, матусю, не співай,

                              Краще няньку пошукай.

Вихователь:           - Вибігає мишка-мати,

                              Стала курку в гості звати:

Мама-мишка:         - Ви приходьте, тьотю курко,

                              Мишенятко колихати.

Вихователь:           - Заспівала курка дзвінко:

Курка:                     - Ко-ко-ко! Засни дитинко!

                              Після дощику в саду

                              Черв’ячка тобі знайду.

Вихователь:           -  Та пищіть маленька мишка:

Синок-мишка:        - Одійди мерщій од ліжка!

                              Голосні твої пісні,

                              Не сподобались мені.

Півень:                   - Дай-но, курко, покажу:

                              Дитину я заколишу,

                              Аж трьох  курчат можу приспати,

                              То й з мишеням проблем не буду мати.

Вихователь:           - Півник пісню як заспівав –

                              Маленьку мишку аж налякав:

Півень:                   - Кукуріку! Кукуріку!

                              Спи, мишатко, на боку!

                              А то прийде сірий вовчок

                              І укусить тебе за бочок.

Вихователь:           - Мишенятко ковдру натягає

                              І тихо-тихо промовляє:

Синок-мишка:        - Одійди мерщій од ліжка!

                              Бо страшні твої пісні,

                              Не сподобались мені.

Вихователь:           - Вибігає мишка-мати,

                              Стала жабку в гості звати:

Мама-мишка:         - Ви приходьте, тьотю жабко,

                              Мишенятко колихати.

Жабка:                    - Ква-ква-ква! Ква-ква-ква!

                              Тобі спатоньки пора!

                              Спи, мишатко – сіра лапко,

                              Дам тобі я комара.

Вихователь:           - Та пищіть маленька мишка:

Синок-мишка:        - Одійди мерщій од ліжка!

                              Бо нудні твої пісні,

                              Не сподобались мені.

Вихователь:           - Вибігає мишка-мати,

                              Стала свинку в гості звати:

Мама-мишка:         - Ви приходьте, тьотю свинко,

                              Мишенятко колихати.

Вихователь:           - Заспівала хрипло свинка:

Свинка:                  - Хро-хро-хро! Засни дитинко!

                              Спи, дурненьке! Лю-лю-лю!

                              Я морквиночку куплю.

Вихователь:           - Та пищіть маленька мишка:

Синок-мишка:        - Одійди мерщій од ліжка!

                              Дуже хриплі ці пісні,

                              Не сподобались мені.

Вихователь:           - Вибігає мишка-мати,

                              Стала кізку в гості звати:

Мама-мишка:         - Ви приходьте, тьотю кізко,

                              Мишенятко колихати.

Вихователь:           - Заспівала тьотя кізка:

Коза:                      - Ме-ме-ме! Маленька мишка,

                              Спи тихенько на боку,

                              А то ріжками бодну.

Вихователь:           - Та пищіть маленька мишка:

Синок-мишка:        - Одійди мерщій од ліжка!

                              Бо страшні твої пісні

                              Не сподобались мені.

Вихователь:           - Вибігає мишка-мати,

                              Стала кицю в гості звати:

Мама-мишка:         - Ви приходьте, тьотю кицю,

                              Мишенятко колихати.

Вихователь:           Заспівала киця нишком:

Киця:                     - М’яу, м’яу! Лю-лю-лю!

                              Я дитиноньку присплю.

Вихователь:           - Мишатко їй відповіло:

Синок-мишка:        - Ти співаєш дуже мило,

                              От хороші ці пісні,

                              Заспівай-но ще мені!

Вихователь:           - Та здогадалися розумні звірі,

                              Що буде біда у маленької мишки:

Курка:                     - Треба тікати тобі від кішки,

                              Гарні співає вона пісні,

                              Але злі наміри її.

Вихователь:           - Злякалась маленька мишка,

                              Думає, що ж робити:

                              Треба тьотю кішку

                              Якось перехитрити.

                              Мишенятко каже: 

Синок-мишка:        - Мурка!

                              Давай пограємося в жмурки!

                              Очі хусткою закрий,

                              І лови мене мерщій!

Вихователь:           - Навкруги шукає кішка,

Киця:                     - Няв, няв, няв, а де ти, мишка!

Вихователь:           А мишеня:

Синок-мишка:        - Не клич дарма,

                              Де було – тепер нема!

Вихователь:           - Повернулась мама-мишка:

                              Де ж дитина – нема в ліжку!

Мама-мишка:         - Де ж моя маленька мишка?

Синок-мишка:        - Пі-пі-пі! Я тут матуся,

                              Тьоті кішки стережуся.

Свинка:                  - Знаєш, кумонько, що я тобі скажу:

                              Щоб зайвий клопіт нам не мати

                              І різних няньок не наймати,

                              Треба дітей в дитсадок віддавати!

Мама-мишка:         - Ну то ходімо оформляти дітей у садок!

     

МУХА-ЦОКОТУХА

(За мотивами казки К. Чуковського «Муха-Цокотуха»)

 

Дійові особи: автор, Муха Цокотуха, жених Мухи Цокотухи,
3 Метелики, 3 Бджоли, Коник, Павук, Комарик.)

 

Вихователь:      - Муха, муза, Цокотуха

                         Золотиста чепуруха!

                         Муха стежкою пішла

                         І копієчку знайшла.

                         Та сходила на базар

                         І купила:

(Виходить Муха Цокотуха, за нею її жених з великою сумкою.)

Муха:                - Сало, масло, сир, м’яку,

                         Яйця, шинку та кваску,

                         Оселедець і ковбаску.

                         А до всього трішки хрону

                         Для святкового фасону.

(Муха Цокотуха та її жених розкладають їжу. Жених запрошує Муху на танок.)

Вихователь:      - Дізналися про цю новину комахи і полетіли привітати муху.

(Танок метеликів з квіточками.)

Метелик 1:        - Там за річкою в долині

                         Зацвіли вже проліски сині,

                         І кульбабки чепурні,

                         Ми знайшли їх у траві.

Метелик 2:        - Де б ми не літали,

                         Чи в саду, чи в лузі,

                         Уклонились кожній

                         Квіточці в окрузі.

Метелик 3:        - Хай квітів скрізь буде доволі,

                         На клумбах, у лісі, на полі,

                         Хай ніжно зігріє їх сонце –

                         В садку і на вашім віконці.

(Дарують квіти мусі.)

Муха:                - Дякую, дякую!

                         Не знайду і слова!

                         Букетик чудовий!

                         Проходьте швиденько,

                         Сідайте зручненько.

(Метелики сідають до «столу».)

Вихователь:      - Почули веселу музику бджоли і теж прилетіли на свято.

(Танок бджілок.  Одна бджола з горщиком меду.)

Бджола 1:         - Я сусідка твоя

                         Тітонька бджола.

                         Тобі, Мухо-Цокотухо,

                         Меду принесла.

Муха:                - Дякую, дякую!

                         Не знайду і слова!

                         Медочок чудовий!

                         Проходьте швиденько,

                         Сідайте зручненько.

(Бджілки сідають до «столу».)

Бджола 2:         - О! Подружка, моя мила,

                         Сідай біля мене поруч.

                         І, може, мені розкажеш.

                         Де гроші такі взяла?

Бджола 3:         - Куди ти з ними ходила?

                         Що стільки всього накупила?

                         Хіба ще такії ціни

                         У нас на базарі є?

Муха:                - За копійку, всього за копієчку,

                         На базарі, на нашому риночку.

                         Чайничок купила,

                         Та ще й скатертиночку.

                         А зараз я гостей чекаю,

                         На зеленому лужку літаю.

                         (пауза)

                         - Ось і коник стрибунець.

(Танок Коника.)

Коник:              - Люба, Мушенько, тікай

                         Злий павук на нашому лужку

                         Павутину виплів –

                         Он яку!

Муха:                - Ой, горе яке!

                         Це ж для мене

                         Павутину він плете!

                         Хто ж захистить мене?

Павук:               - Я злий павучище,

                         Хапливі ручища,

                         Я Муху враз зловлю,

                         І в павутину її заплету –

                         Ось так!

(Накидає на Муху «павутину».)

Муха:                - Любі гості! Визволяйте!

                         Павука лихого проганяйте,

                         Годувала я вас,

                         Частувала я вас,

                         Не покиньте мене

                         В мій останній час.

(Муха плаче, простягає до гостей руки, але вони вже поховалися. Жених відповзає назад, тягнучі із собою окорок.)

Вихователь:      - Та гості усі налякалися,

                         У щілини й кути поховалися.

                         І ніхто н злодюгу не кинеться,

                         Помирай!

                         Пропадай, люба подружка.

                         Раптом хутко мчить сюди

                         Комарик молодець.

                         І в руці його горить,

                         Крихітний ліхтарик.

(Вилітає Комарик, ледве тягне важкий меч, не може його підняти, але погрожує Павуку.)

Комарик:           - Ти не плач, красуне,

                         Я тебе врятую.

                         Битву починаю,

                         Павука здолаю.

(Павук відступає, захищається руками, посміхається.)

Павук:               - Ой, не треба мене бити,

                         Хочу з вами я дружити.

                         Я хіба вас налякав?

                         З вами я пожартував!

Ведуча:              - Вибачте його, будь ласка,

                         Хай добром скінчиться казка!

(Павук знімає з Мухи павутиння.)

Муха:                - Де ви, любі гості,

                         Просимо до нас!

                         Разом затанцюємо

                         У святковий час!

Ведуча:              - Тут зраділа комашня,

                         Почалася метушня!

(Спільний танок.)


ЛІТЕРАТУРА

 

1.  Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.

2.   О. Кононко Коментар до Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. – Київ, 2003 р.

3.   Базова програма «Я у Світі».

4.   Н.В. Гавриш «Художнє слово і дитяче мовлення». – Донецьк: Лебідь, 1998 р.

5.   Н.В. Гавриш «Розвиток мовленнєво-творчої діяльності в дошкільному дитинстві». – Донецьк: Лебідь, 2001 р.

6.   Н.В. Гавриш «Сучасне заняття в дошкільному закладі». – Луганськ: Альма-Матер, 2007 р.

7.   Н.В. Гавриш «Навчання розповіді за картиною». ж. «Дошкільне виховання», 2003 р., № 1.

8.   Н.В. Гавриш «Художньому слову – гідне місце в освітньому процесі». - ж. «Дошкільне виховання», 2006 р., № 3.

9.   Н.В. Гавриш «Робота над помилками». - ж. «Дошкільне виховання», 2008 р., № 2.

10.           Н.В. Гавриш «Розвиток мовлення та навчання дошкільнят мови: мета і завдання». ж. «Дошкільне виховання», 2003 р., № 7.

11.           Журнал «Джміль» № 3, 2009.

12.           Журнал «Джміль» № 2, 2005.